21 вересня - було оприлюднено звіт Тринадцятої Міжнародної конференції імені Сахарова на тему "Як здобути тривалий мир? Україна і світ після припинення вогню", яка відбулася 18-19 травня 2023 року у Вільнюсі. Ця конференція ставила завдання розглянути складні питання, з якими Україна буде стикатися після припинення війни. У конференції брав участь Президент КМІСу Володимир Паніотто.

Для підготовки до конференції за замовленням Центру демократичного розвитку імені Андрія Сахарова (Литва) Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2023 року було проведене всеукраїнське соціологічне опитування. Результати у додатку до Звітів.

Звіт англійською за посиланням.

Звіт українською за посиланням.

Одна з найбільш популярних проблем, з якою стикаються соціологи в сучасному світі – це трактування результатів опитувань, особливо крізь призму гучних заголовків у ЗМІ. Оприлюднені вчора дані опитування, яке КМІС провів на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» (які отримали фінансову підтримку Празького центру громадянського суспільства), є яскравим прикладом цього. Тому ми хотіли би ще раз надати більш коректне соціологічне трактування. (Також рекомендуємо ознайомитися з дописом Тимофія Бріка з Київської школи економіки.)

Так, по-перше, щодо формулювання самого запитання. Респонденти мали відповісти на запитання «Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями?», де одним з тверджень було «Президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях» (варіанти відповідей – згоден, скоріше згоден, скоріше не згоден, не згоден + була можливість відмовитися відповідати або сказати «важко сказати»).

По-друге, про «зміст», який стоїть за запитанням. Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» із «причетністю», хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій. У той же час, серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією. Крім цього, українці переважно погано розбираються в державному управлінні та хто і за що саме несе відповідальність та де може здійснити вплив. Тому, як зазвичай, українці персоналізують в особі Президента (тим більше того, хто користується високою підтримкою) саме того, хто, на їх думку, здатен і має привнести необхідні зміни. Тобто зараз це запитання відображає запит і заклик громадськості до Президента вчинити рішучі дії, спрямовані на боротьбу з корупцією.

По-третє, треба розуміти загальний політичний контекст і політичні наслідки. Наразі В. Зеленський зберігає рекордно високу підтримку (80-85% довіри чи схвалення діяльності залежно від формулювання запитання). При запиті населення на оновлення центральної влади лише чверть хотіли б зміни Президента після Перемоги. Тобто зараз заклик до Президента до боротьби з корупцією не означає зниження і кризу підтримки (проте, звісно, у довготривалій перспективі і особливо після Перемоги та після зміни порядку денного можуть бути істотні зміни).

По-четверте, питання корупції є складним і важливо також дивитися в динаміці ситуацію. Рекомендуємо ознайомитися з результатами опитування «Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення», проведеного на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (у рамках проєкту USAID). Зокрема, дійсно, для 89% населення корупція зараз дуже або скоріше серйозна проблема. При цьому на запитання про відповідальність за подолання корупції, яке було в іншому форматі, також найбільше респондентів говорили про Президента / його Офіс. Більшість вважають корупцію розповсюдженою в Україні, хоча з 2021 до 2023 року частка тих, хто вважає її саме «дуже розповсюдженою» знизилася з 63% до 43%. Також за цей період з 25% до 50% зросла частка тих, хто вважає, що органи влади скоріше ефективно борються з корупцією в Україні. Тому ситуація досить комплексна і варто уникати гучних простих висновків.

У дослідженні представлено результати двох загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2023 року. 

Детальніше за посиланням.

Соціологічний моніторинг «Українське суспільство» проводиться Інститутом соціології НАН України з 1994 року. Остання хвиля опитування була проведена у червні 2023 року (збір даних на замовлення Інституту соціології НАН України виконав Київський міжнародний інститут соціології).

Фахівці Інституту соціології НАН України підготували презентацію з основними результатами та висновками (а також деталізовані таблиці з відповідями респондентів). Пропонуємо ознайомитися з цими результатами для кращого розуміння динаміки суспільних настроїв українців.

За коментарями можете звертатися до Сергія Дембіцького, д.соц.н., заступника директора Інституту соціології НАНУ, керівника Соціологічного моніторингу «Українське суспільство» (sociotest.solutions@gmail.com) або до фахівців КМІС

Завантажити презентацію.

Завантажити таблиці.

Абсолютна більшість українців (не менше 89%) підтримують Незалежність України. Лише 1% вважають, що Україні слід об’єднатися з росією. Абсолютна підтримка Незалежності була доконаним фактом і до 2014 року, проте зараз ця підтримка стала ще вищою.

Ставлення до Дня незалежності України з 2013 до 2023 радикально змінилося. У 2013 році це свято було найбільш важливим чи улюбленим для 12% українців, а у 2023 році – для 63%. У 2013 це було одним з найменш популярних свят (менш популярним був лише День конституції), а зараз це одне з 3-х найбільш популярних свят в Україні, поступається лише двом головним релігійним святам.