Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

21 вересня - було оприлюднено звіт Тринадцятої Міжнародної конференції імені Сахарова на тему "Як здобути тривалий мир? Україна і світ після припинення вогню", яка відбулася 18-19 травня 2023 року у Вільнюсі. Ця конференція ставила завдання розглянути складні питання, з якими Україна буде стикатися після припинення війни. У конференції брав участь Президент КМІСу Володимир Паніотто.

Для підготовки до конференції за замовленням Центру демократичного розвитку імені Андрія Сахарова (Литва) Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2023 року було проведене всеукраїнське соціологічне опитування. Результати у додатку до Звітів.

Звіт англійською за посиланням.

Звіт українською за посиланням.

Одна з найбільш популярних проблем, з якою стикаються соціологи в сучасному світі – це трактування результатів опитувань, особливо крізь призму гучних заголовків у ЗМІ. Оприлюднені вчора дані опитування, яке КМІС провів на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» (які отримали фінансову підтримку Празького центру громадянського суспільства), є яскравим прикладом цього. Тому ми хотіли би ще раз надати більш коректне соціологічне трактування. (Також рекомендуємо ознайомитися з дописом Тимофія Бріка з Київської школи економіки.)

Так, по-перше, щодо формулювання самого запитання. Респонденти мали відповісти на запитання «Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями?», де одним з тверджень було «Президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях» (варіанти відповідей – згоден, скоріше згоден, скоріше не згоден, не згоден + була можливість відмовитися відповідати або сказати «важко сказати»).

По-друге, про «зміст», який стоїть за запитанням. Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» із «причетністю», хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій. У той же час, серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією. Крім цього, українці переважно погано розбираються в державному управлінні та хто і за що саме несе відповідальність та де може здійснити вплив. Тому, як зазвичай, українці персоналізують в особі Президента (тим більше того, хто користується високою підтримкою) саме того, хто, на їх думку, здатен і має привнести необхідні зміни. Тобто зараз це запитання відображає запит і заклик громадськості до Президента вчинити рішучі дії, спрямовані на боротьбу з корупцією.

По-третє, треба розуміти загальний політичний контекст і політичні наслідки. Наразі В. Зеленський зберігає рекордно високу підтримку (80-85% довіри чи схвалення діяльності залежно від формулювання запитання). При запиті населення на оновлення центральної влади лише чверть хотіли б зміни Президента після Перемоги. Тобто зараз заклик до Президента до боротьби з корупцією не означає зниження і кризу підтримки (проте, звісно, у довготривалій перспективі і особливо після Перемоги та після зміни порядку денного можуть бути істотні зміни).

По-четверте, питання корупції є складним і важливо також дивитися в динаміці ситуацію. Рекомендуємо ознайомитися з результатами опитування «Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення», проведеного на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (у рамках проєкту USAID). Зокрема, дійсно, для 89% населення корупція зараз дуже або скоріше серйозна проблема. При цьому на запитання про відповідальність за подолання корупції, яке було в іншому форматі, також найбільше респондентів говорили про Президента / його Офіс. Більшість вважають корупцію розповсюдженою в Україні, хоча з 2021 до 2023 року частка тих, хто вважає її саме «дуже розповсюдженою» знизилася з 63% до 43%. Також за цей період з 25% до 50% зросла частка тих, хто вважає, що органи влади скоріше ефективно борються з корупцією в Україні. Тому ситуація досить комплексна і варто уникати гучних простих висновків.

Соціологічний моніторинг «Українське суспільство» проводиться Інститутом соціології НАН України з 1994 року. Остання хвиля опитування була проведена у червні 2023 року (збір даних на замовлення Інституту соціології НАН України виконав Київський міжнародний інститут соціології).

Фахівці Інституту соціології НАН України підготували презентацію з основними результатами та висновками (а також деталізовані таблиці з відповідями респондентів). Пропонуємо ознайомитися з цими результатами для кращого розуміння динаміки суспільних настроїв українців.

За коментарями можете звертатися до Сергія Дембіцького, д.соц.н., заступника директора Інституту соціології НАНУ, керівника Соціологічного моніторингу «Українське суспільство» (sociotest.solutions@gmail.com) або до фахівців КМІС

Завантажити презентацію.

Завантажити таблиці.