Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються питань міжнародних відносин України із партнерами. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС з вересня 2022 року регулярно досліджує один з найбільш важливих наративів з точки зору інформаційної безпеки – про сприйняття політики Заходу щодо України. Росія (не тільки вона, але все ж у першу чергу саме вона) намагається нав’язати українцям думку, що Захід втомився від України, його підтримка слабне і він тисне на Україну для схвалення неприйнятних поступок (і це попри багатомільярдну підтримку грошима та зброєю і попри серйозні економічні санкції). Віра в такий наратив може підштовхувати частину українців до думки, що без Західних союзників спротив України є марною справою і, відповідно, що Україна піти на виконання російських вимог для завершення війни (тобто іншими словами більш прямо – капітулювати).

Разом з цим, у лютому 2025 року, після того, як Д. Трамп став Президентом США, ми розділили запитання на два: ми почали ставити окреме запитання про Європу, окреме – про США. Причому для уникнення можливого впливу порядку запитань ми одній половині випадково відібраних респондентів ставили запитання про Європу, іншій половині – про США. Цього разу ми кожному респонденту ставили обидва запитання, але в різному порядку (половині – спочатку про Європу, потім – про США, іншій половині – спочатку про США і потім – про Європу). Це дозволяє, по-перше, мати більшу вибірку для кожного із запитань та більше можливостей для додаткового аналізу. По-друге, ми можемо оцінити, який вплив може мати порядок запитань.

Отже, на графіку 1 наведені результати для Європи, на графіку 2 – для США. Як можна бачити на графіку 1 нижче, більшість українців – 64% – продовжують вважати, що Європа серйозно допомагає Україні і хоче завершення війни на справедливих умовах. Вважають, що Європа втомилася і тисне для несправедливого миру – 25%.

При цьому порівняно з січнем 2026 року стало трохи більше тих, хто позитивно сприймає політику Європи щодо України. Так, з 58% до 64% стало більше тих, хто вважає Європу надійним союзником, і з 35% до 25% менше – тих, хто вважає, що Європа втомлюється і її підтримка слабне.

Почасти це може бути пов’язано із, наприклад, наданням Україні багатомільярдного кредиту від ЄС (і в ширшому контексті – наслідком результатів виборів в Угорщині та очікувань більш рішучих дій від ЄС, особливо на тлі США). Водночас як ми далі покажемо, сприйняття Європи дещо краще, коли ми ставимо запитання після аналогічного запитання про США. Тобто почасти позитивна динаміка є наслідком, що перед цим ми запитували про США. Але і без цього сприйняття Європи покращилося (тільки в дещо меншій мірі, ніж можна здаватися з результатів на графіку).

Графік 1. А з яким твердженням щодо підтримки Європою України Ви згодні в більшій мірі?

У випадку США 56% вважають, що вони втомилися і тиснуть на Україну для поступок Росії. Натомість 30% стверджують, що США, навпаки, продовжують бути надійним союзником. За останні пів року (з грудня 2025 року) громадські настрої з цього питання не змінюються.

Водночас ми нагадуємо, що відповідно до інших результатів КМІС серед українців є диференційоване ставлення до США – якщо більшість дійсно критично налаштована до керівництва, то 83% добре ставляться до звичайних американців[1].

Графік 2. А з яким твердженням щодо підтримки США України Ви згодні в більшій мірі?

У таблиці нижче наведені результати відповідей на обидва запитання залежно від того, в якому порядку вони ставилися. З 1000 респондентів 475 відповідали спочатку на запитання про Європу, потім – про США. Решта 525 спочатку відповідали про США, потім – про Європу.

У випадку США різниця є в межах похибки, тобто формально незалежно від порядку сприйняття США є таким же. Хоча є слабка, але тенденція, що якщо запитувати після Європи, то сприйняття США – трохи гріше.

У випадку Європи відмінності є статистично значущими, тобто понад похибку. Так, якщо першим ставити запитання про Європу, то 60% вважають її надійним союзником України. Якщо ж ставити другим запитання після США, то показник зростає до 67%. Тобто на контрасті із США українці дещо краще сприймають Європу.

При цьому щодо Європи зазначимо, що навіть коли запитання ставилося першим, то баланс позитивних-негативних відповідей – +31%. У січні 2026 року баланс був +23%. Тобто між січнем і травнем 2026 року дійсно відбулося деяке покращення сприйняття політики Європи щодо України.

Таблиця 1. Вплив порядку запитань на сприйняття політики Європи / США щодо України

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Наші попередні коментарі зберігаються релевантність і зараз, тому варто їх ще раз навести з урахуванням поточного контексту. Так, по-перше, для збереження обороноздатності важливо, щоб українці бачили підтримку від наших союзників, яка об’єктивно лишається дуже значною. Європа надає Україні багатомільярдний кредит (та численну іншу підтримку – згадаймо лише договір про бойові літаки від Швеції) і попри ускладнення через війну в Ірані зберігає сильні санкції проти і Росії і навіть посилює їх. І ЄС зі свого боку працює над інтеграцією України. У випадку США навіть якщо нам не подобаються рішення керівництва, але можна бачити продовження підтримки від американського суспільства на різних рівнях (від окремих високопосадовців до звичайних громадян). М. Рютте як керівник НАТО докладає значних зусиль для належної підтримки України. Руйнуванні віри в довгострокову стабільність підтримки союзників лишається одним із топ напрямків пропаганди російського ворога для ерозії впевненості українців. Ми цілком розуміємо і часто поділяємо емоції обурення багатьох українців через окремі сумнівні рішення наших Західних партнерів (або їх нерішучість і відсутність рішень). Проте варто зберігати спокій і тверезо оцінювати обсяги підтримки України. Наш ворог хоче від нас миттєвих емоцій -> глибокого обурення -> відчуття зради -> занепаду впевненості. Ми ж маємо не піддаватися цьому і разом із союзниками чинити спротив.

По-друге, є інший важливий момент – мирна угода в контексті довіри союзникам. Враховуючи низьку довіру США, українці обґрунтовано вимагають конкретизації в гарантіях безпеки, які би дійсно запобігли повторному російському вторгненню. Якщо гарантії безпеки не будуть однозначними та не будуть зобов’язувальними (зокрема, з конкретними переконливими сильними кроками, які обов’язково зроблять США та інші партнери у разі нового вторгнення), українці не будуть їм довіряти і це позначиться на загальній готовності схвалити відповідний мирний план. Ми вже бачимо, що останні пів року все менше українців вірять, що і Європа, і особливо США виконають свої зобов’язання у випадку повторного вторгнення Росії[2]. При цьому вища довіра до Європи означає, що українці очікують рішучих кроків і покладають велику надію на саме європейських союзників.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

ПОЛОВИНІ РЕСПОНДЕНТІВ СПОЧАТКУ ПРО ЄВРОПУ І ПОТІМ – ПРО США, ПОЛОВИНІ – СПОЧАТКУ ПРО США І ПОТІМ – ПРО ЄВРОПУ

А з яким твердженням щодо підтримки Європою України Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ ТВЕРДЖЕНЬ

А з яким твердженням щодо підтримки США України Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ ТВЕРДЖЕНЬ