Нещодавно був оприлюднений проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України, де пропонується запровадження покарання за поширення недостовірної інформації.

Ця ініціатива викликала резонанс у суспільстві та активно обговорюється. Ми пропонуємо подивитися на проблему під дещо іншим кутом зору, а саме – а як самі українці оцінюють свою здатність відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків. Для початку доцільно нагадати окремі результати комплексного дослідження, яке проводив КМІС на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» у липні 2022 року[1]. Так, насамперед очевидним є зміна ландшафту каналів комунікації з переходом до виразного домінування цифрових каналів (особливо – телеграм-каналів[2]). Телебачення досі відіграє вагому роль, проте в динаміці ми бачимо значне зростання користування саме цифровими джерелами. Разом з цим 40% українців вважають, що «зараз існує так багато різних джерел інформації, що мені важко визначити, які з них дають дійсно правдиву інформацію про події» (52%, навпаки, попри розмаїття джерел можуть визначити такі, що дають правдиву інформацію). При цьому 56% покладають саме на державу відповідальність за боротьбу з фейками і неправдивою інформацією (на самих громадян покладають таку відповідальність 35%). Досить суперечливими є і думки українців щодо регулювання медіа сфери. З одного боку, 60% вважають, що «ЗМІ повинні мати можливість обґрунтовано критикувати дії влади» (проти 32%, які хочуть, щоб ЗМІ підтримували лінію влади). З іншого боку, 60% «для зміцнення захисту від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах» (30% вважають це обмеженням прав і свобод громадян).

Крім цього, раніше у 2018-2019 роках КМІС ставив респондентам на замовлення ГО «Детектор медіа» запитання «Чи вважаєте Ви, що самі здатні відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків?»[3]. У грудні 2022 року КМІС додав це запитання до власного всеукраїнського опитування для аналізу динаміки (див. у Додатку 1 методологію дослідження). Якщо в лютому 2019 року 52% відповіли, що можуть відрізнити якісну інформацію, то в грудні 2022 року – 78%, в т.ч. з 21% до 38% стало більше тих, хто відповів твердо «так». Зниження відбулося як за рахунок тих, хто вважає себе нездатним відрізнити якісну інформацію, так і за рахунок тих, хто раніше не міг визначити свою думку (представників обох цих категорій стало менше).

Упродовж 22 лютого-6 березня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 985 респондентів (відповідно, у першій та другій хвилі), що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 985 респондентів (перша хвиля) (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 1 респондента в першій хвилі (з 985) та 3 респондентів у другій хвилі (з 2007), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У цьому звіті представлені результати опитування жителів України, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI-III), який є програмою USAID, що реалізується Кімонікс Інтернешнл в Україні. У дослідженні вивчалися думки і погляди жителів України з різних питань, що стосуються сприйняття історії та уявлення про історичні постаті та події.

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв’ю. Були опитані 2004 дорослі жителі України. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів,згенерованих випадковим чином (random digit dialing). На етапі обробки даних отримані результати були зважені з урахуванням статево-вікової структури постійного населення України відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2022 року (за місце проживання респондента взята інформація станом на перед 24 лютого 2022 року).

Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%, 1,9% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,3% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,0% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,4% для показників, близьких до 1 або 99%.

Повний звіт.

У цьому звіті представлені результати опитування жителів України, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI-III), який є програмою USAID, що реалізується Кімонікс Інтернешнл в Україні. У дослідженні вивчалися думки та погляди українців щодо культурних практик та відповідна поведінка – зокрема дозвілля, споживання українського контенту (музика, книги, фільми, ТБ), мистецькі практики тощо.

Опитування проводилося з 27 січня до 3 лютого 2023 року методом телефонного інтерв’ю. Були опитані 2009 дорослих жителів України. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). На етапі обробки даних отримані результати були зважені з урахуванням статево-вікової структури постійного населення України відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2022 року1.

Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Населення, що мешкає на тимчасово окупованих територіях, де не працюють українські оператори мобільного зв’язку, не брало участі в опитуванні. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%, 1,9% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,3% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,0% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%.

Повний звіт.

Упродовж грудня 2022 – січня 2023 року КМІС проводив всеукраїнське соціологічне дослідження на замовлення проєкту USAID «Трансформація комунікацій», що реалізовується в Україні компанією Кімонікс Інтернешнл.  Дослідження проводилось на запит Міністерства цифрової трансформації України за кошти щедро надані американськими платниками податків через Агенство з міжнародного розвитку USAID.

Метою дослідження була оцінка рівня володіння іноземними мовами серед дорослого населення України (зокрема англійською, польською, турецькою, угорською, іспанською, французькою, німецькою), а також вивчення стимулів та бар'єрів у вивченні іноземних мов.

Опитування проводилось методом онлайн-інтерв’ю в якому взяли участь 2001 дорослих жителів України віком від 18 років та старші. В дослідженні застосовувалась квотна вибірка, яка репрезентує доросле населення України, що проживає на територіях, підконтрольних уряду, за основними демографічними характеристиками (стать, вік, макрорегіон  та міський/сільський тип населеного пункту). Рекрутинг респондентів було здійснено на основі онлайн панелі InPoll, яка використовує програмне забезпечення ОСА. Для відбору недопредставлених в онлайні груп (переважно людей старшого віку і сільського населення) було застосовано додатковий телефонний рекрутинг.

За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту і особливостей застосованого методу дослідження) не перевищувала 2,2%. Водночас за умов війни можуть виникати додаткові систематичні відхилення вибірки, зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеним переміщенням мільйонів громадян України, відсутністю надійної статистики тощо. Втім аналіз показує, що внутрішньо переміщені особи продовжують користуватися мобільним зв’язком і Інтернетом, тому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільний стан і думки населення, що проживає на контрольованій території України.