-        Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до китайців, африканців, арабів і особливо високий рівень упереджень до ромів.

-        З 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2011 року.

-        На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).

Євроінтеграційні прагнення населення України і пріоритетність судової реформи після Революції Гідності

• У разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 47,9% жителів країни проголосували б «за», 25,1% проголосували б «проти», а 11,5% утрималися б і не брали участі в голосуванні. Ще 15,5% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання. Таким чином, 65,7% українців, які б узяли участь у референдумі, проголосували б «за» вступ до Європейського Союзу.
• На запитання «Чи потребувала судова система реформування після Революції Гідності в 2013-14 році?» 40,5% респондентів відповіли, що «так, і це було одним з найбільш нагальних завдань». Ще 35,2% респондентів обрали варіант «так, але це було не найголовнішим завданням / були інші, більш актуальні реформи». Частка тих, хто вважає, що потреби в реформуванні не було – 4,6%. Ще 19,7% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання.

Якби вибори Президента України відбувалися у вересні, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 10,6% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,5% – за Петра Порошенка,
•  6,5% – за Володимира Зеленського,
•  6% – за Анатолія Гриценка,
•  4,6% – за Святослава Вакарчука

Оцінка напрямку справ в Києві і оцінка діяльності В. Кличка на посаді мера 

• 49,4% респондентів вважають, що справи в Києві в цілому йдуть у неправильному напрямку, 38,9% – що у правильному напрямку. Ще 11,8% респондентів не змогли або відмовилися відповідати на запитання;

• Разом з цим, 31,5% респондентів добре оцінюють діяльність В. Кличка на посаді мера міста, 39,4% – ні добре, ні погано, 25,1% – погано. Ще 4% не визначилися зі своєю оцінкою або відмовилися відповідати.

Пропонуємо ознайомитись з результатами спільного дослідження трьох дослідницьких центрів - КМІС, СОЦИС та Центру Разумкова. Опитування проводилось у період з 30 серпня-9 вересня 2018 року.

Метод збору первинної соціологічної інформації — стандартизоване інтерв’ю „face-to-face” за місцем постійного проживання респондентів. Опитування проводилося за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України в цілому, за такими ознаками як: стать, вік (від 18 років), поділ на регіони та тип поселення (місто/село). Загалом було опитано  10005 респондентів.