Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

З травня 2022 року КМІС у своїх власних опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Зараз, у вересні-жовтні 2023 року, ми повторно поставили це запитання для оцінки динаміки суспільних настроїв, що дозволяє, зокрема, зрозуміти, як змінилися погляди населення за літо 2023 року.

На графіку 1 наведені відповіді респондентів. Як можна бачити, порівняно з травнем 2023 року з 10% до 14% зросла частка тих, хто готовий погодитися на територіальні поступки для досягнення миру і збереження незалежності України. Разом з цим абсолютна більшість населення – 80% (у травні 2023 року – 84%) – зберігають упевненість, що  жодні територіальні поступки не є припустимим, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть інші загрози.

Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі (де регіон визначається за місцем проживання до 24 лютого 2022 року). Порівняно з травнем 2023 року серед мешканців Заходу і Центру настрої населення практично не змінилися. Водночас серед мешканців Півдня з 8% до 21% стало більше тих, хто готовий до територіальних поступок, а серед мешканців Сходу показник зріс з 13% до 22% (причому, якщо аналізувати мешканців Сходу, які і зараз проживають на Сході, то серед них 28% готові до територіальних поступок).

Утім, попри зазначені тенденції для мешканців Півдні і Сходу серед них усе одно переконлива більшість (74% на Півдні і 73% на Сході) виступають проти жодних територіальних поступок.

Графік 2. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі

На графіку нижче дані наведені у розрізі мови спілкування вдома. Хоча можна бачити, що серед російськомовних громадян дещо більше тих, хто готовий до територіальних поступок (27% проти 15% серед тих, хто в рівній мірі користується українською і російською мовами, та проти 11% серед тих, хто користується українською мовою), проте серед усіх категорій більшість проти жодних територіальних поступок, зокрема і проти поступок 65% російськомовних громадян.

Крім цього, треба враховувати, що більшість російськомовних громадян проживають на Півдні і Сході України, які ближче до лінії фронту і більш за все потерпають від російської навали.  Дані наших інших досліджень показують, що суттєвим фактором, який впливає на схильність до компромісів, є відчуття ризику для свого життя і життя близьких людей. Тобто значною мірою різниця на графіку обумовлюється регіоном проживання (а мови має менший вплив).

У вибірці було лише 20 респондентів (з 1010), які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни. Такої кількості недостатньо для статистично надійних розрахунків. Утім, показово, що серед них 12 респонденти виступають проти жодних поступок (готові на поступки – 6 респондентів).

Графік 3. Готовність до територіальних поступок залежно від основної мови спілкування вдома

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

КМІС на початку жовтня 2023 року завершив власне регулярне опитування і ми опрацьовуємо отримані результати, зокрема, аналізуємо динаміку суспільних настроїв порівняно з останніми опитуваннями (проведеними до літа 2023 року). У найближчі тижні КМІС буде оприлюднювати різні результати.

Є певні тривожні тренди в суспільних настроях, які потребують окремої уваги та аналізу. Проте стрижневим ми вважаємо базову готовність українців до територіальних поступок, яка більш інтегрально відображає відчуття українцями нинішньої ситуації в країні та власного самопочуття. Тому з цього питання ми і відкриваємо серію наших публікацій.

Можливо, знайдуться прихильники «теорії зрад», які будуть винятково песимістично трактувати ріст готовності до територіальних поступок. Проте ми наголошуємо, що для інтерпретації важливо враховувати контекст. Між нинішнім і попереднім опитуванням пройшло близько 4-х непростих місяців з кривавими битвами та руйнівними обстрілами (і, крім цього, із внутрішнім політичним напруженням через корупційні питання та зі складнощами у відносинах із закордонними друзями). Скоріше за все, у багатьох українців до початку літа очікування щодо початку осені 2023 року були більш оптимістичними.

Проте попри всі ці фактори абсолютна більшість українців не занепадають духом і зберігають упевненість у важливості продовжувати боротьбу з ворогом.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ

 (% серед усіх респондентів)