Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 23-29 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, були запитання, пов’язані із війною та миром. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Водночас для запитання про ставлення до передачі Донбасу під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки проводився експеримент, де половині респондентів (тобто близько 500) ставилося звичайне пряме запитання (наскільки це прийнятно для респондента), а іншій половині – методом «задуманого знайомого». Тому для цього запитання похибка не перевищує 5,8%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

Основні результати:

• 52% респондентів категорично відкидають пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки (готові прийняти – 40%). Порівняно із серединою січня суттєвих змін не було;
• Лише 20% українців очікують, що війна завершиться в найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року;
• 65% стверджують, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно (у грудні 2025 року – 62%, у вересні 2025 року – 62%);
• 88% вважають, що ударами по енергетиці Росія намагається залишити українців без світла і тепла та примусити до капітуляції;
• 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії. При цьому з них 80% вважають, що Україна має завдавати удари не лише по військовій інфраструктурі, але і по інших об’єктах;
• 66% очікують, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС (у грудні 2025 року – 64%).

 

           

З кінця 2025 року значна частина дискусій навколо потенційних мирних домовленостей стосується територій, які Україна контролює в Донецькій області. Зокрема, обговорюється пропозиція передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки від Європи і США. Тому у середині січня 2026 року ми вперше поставили запитання про конкретно таку пропозицію (Росія – отримує контроль над усім Донбасом, Україна – отримує гарантії безпеки від Європи і США)[1]. Зараз, у кінці січня 2026 року, ми повторно поставили це запитання для розуміння, як важка ситуація в країні через наслідки російських ударів по енергетиці могла позначитися на ставлення до такої пропозиції.

Половині респондентів ми ставили пряме запитання, як вони ставляться до пропозиції передати контроль над Донбасом Росії в обмін на гарантії безпеки. Водночас ми також провели експеримент і другій половині респондентів ставили запитання методом «задуманого знайомого». Ми хотіли оцінити щирість відповідей респондентів, враховуючи чутливість питання. Далі наводяться результати для прямого запитання (графік 1), а потім (графік 2) – результати експерименту.

Отже, 52% респондентів особисто вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 40% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою.

У середині січня 2026 року показники були майже ідентичні (різниця – у межах похибки), тобто протягом 2-х останніх тижнів січня попри масштабні обстріли та проблеми з електро- та теплопостачанням підтримка такої вимоги до миру не зросла.

Окремо зазначимо, що серед мешканців м. Київ 59% вважають таку умову категорично неприйнятною. Готові прийняти – 31%. Тобто попри складну ситуацію в столиці більшість відкидають її. Якщо говорити про інші регіони, то на Заході 57% категорично відкидають і 38% готові прийняти, у Центрі / Півночі (без м. Київ) – 49% і 42%, на Півдні – 49% і 44%, на Сході – 50% і 39%.

 

 

 

Графік 1. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу “Я легко погоджуюся з цією умовою”, “Це буде складна умова, але загалом прийнятна”, “Ця умова абсолютна неприйнятна”.

Україна виводить свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються, тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, і ці території переходять під контроль Росії. Натомість США і Європа дають Україні гарантії безпеки

 

 

 

На графіку нижче наводиться порівняння результатів, якщо запитання ставити прямо, і якщо ставити методом «задуманого знайомого». Для методу «задуманого знайомого» респондентам ставилося запитання «Зараз буде трохи незвичне запитання. Задумайте, будь ласка, кого-небудь, кого ви дійсно добре знаєте. Це можете бути і ви самі. Чи хтось з членів родини, колега по роботі, друг тощо. Ми в будь-якому випадку не будемо це знати. Задумали? Я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть, наскільки вона прийнятна для людини, яку ви задумали. Використовуйте шкалу «Ця людина легко погодиться з цією умовою», «Для цієї людини це буде складна умова, але думаю загалом прийнятна, готова погодитися», «Ця умова буде абсолютно неприйнятною для цієї людини, ця людина її категорично відкине».». Наші попередні експерименти показували, що це запитання забезпечує респондентам анонімність (респонденти часто задумували самих себе або дуже близьких за поглядами людей) і забезпечує щирість відповідей навіть з питань, щира відповідь на які може свідчити про незаконну діяльність (зокрема, ми успішно вивчали тіньову економіку).

Як можна бачити, результати, отримані методом «задуманого знайомого» практично не відрізняються (фактично відмінності – у межах похибки). Так, 54% стверджують, що «задумана людина» категорично відкидає таку вимогу (порівняно із 52%, якщо прямо запитувати у респонеднта його чи її думку). Це дає підстави нам обережно припускати, що хоча соціальна схвалюваність у питаннях війни і миру може зберігати вплив, але загалом ми отримуємо коректні тренди. Тобто респонденти доволі щиро відповідають на запитання і якщо ми дійсно бачимо, що багато українців категорично відкидають таку пропозицію – це дійсно відповідає громадським настроям.

 

Графік 2. Ставлення до умови передати Донбас під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки: пряме запитання і запитання методом «задуманого знайомого»

 

 

 

           

Інший наш фокус – очікування, коли війна може завершитися (що також відображає ставлення до нинішніх перемовин і очікування їх результативності), і самооцінка стійності населення (що, зокрема, важливо в умовах складних погодних умов на тлі значних руйнувань Росією української енергетики).

Лише 20% українців очікують, що війна завершиться в найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року. Натомість 18% очікують на завершення в другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли «важко сказати».

При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали – уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року.

 

Графік 3. На Вашу думку, коли може завершитися війна?

 

 

 

* У вересні-жовтні і грудні 2025 року формулювання було «До кінця 2025 року або на початку 2026 року»

При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно – 62%, у вересні 2025 року – 62%. Тобто ми наразі не спостерігаємо суттєвих змін у громадських настроях. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

При цьому у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема, у м. Київ таких – 72%. Якщо говорити про інші регіони, то на Заході – 66%, у Центрі / Півночі (без м. Київ) – 64%, на Півдні – 64%, на Сході – 58%.

 

Графік 4. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?

 

 

 

Респондентам, які не відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде необхідно, ми ставили додаткове відкрите запитання, чому вони так відповіли. Найчастіше респонденти говорили про те, що гинуть люди / страх за життя і здоров’я близьких (29%), про обстріли і руйнування (17%), про економічні негаразди (17%), про проблеми з електроенергією / теплопостачання (15%), про те, що психологічно складно (10%).

Водночас зазначимо, що в перерахунку до всього дорослого населення лише 5% відповіли, що вони не готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, і пов’язують це із проблемами електро- та / або теплопостачанням. 

 

Графік 5. А через які обставини чи причини ви не готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно? Що найбільш важко вам зараз терпіти?

Відкрите запитання, топ-відповіді, % серед тих, хто не відповів, що готові терпіти стільки, скільки буде необхідно

 

 

 

 

 

           

У грудні 2025 року опитування КМІС показано, що 54% українців у першу чергу покладають відповідальність за відсутність електроенергії на російську обстріли[2]. Проте 31% у першу чергу звинувачували українську владу. Зараз же ми вирішили запитати, чому, на думку респондентів, Росія взагалі обстрілює українську енергетику.

Респондентам пропонувалися три варіанти, зокрема, з них два, які умовно описують проросійські трактування – нібито це удари у відповідь на удари України, тобто Україна сама винна, чи Росія нібито атакує лише військові об’єкти.

Абсолютна більшість українців – 88% – вважають, що цими ударами Росія намагається залишити українців без світла і тепла та примусити до капітуляції. При цьому вважають, що Росія завдає лише удари у відповідь і винна сама Україна – 3%. Стільки ж (3%) вважають, що Росія атакує лише військові об’єкти.

 

Графік 6. З якою точкою зору щодо обстрілів Росією української енергетики Ви згодні в більшій мірі?

 

Також ми ставили запитання, чи переїжджали респонденти в інший населений пункт чи оселю через проблеми з опаленням чи електрикою. Отже, 9% українців у період з осені 2025 року мали досвід переїзду в інший населений пункт чи оселю (якщо їх рахувати за 100%, то 66% переїжджали в інший населений пункт України, 31% – в іншу оселю в тому ж населеному пункті, а 3% – закордон).

При цьому 6% з цих 9% уже повернулися додому. Серед решти 3% переїхали і проживають зараз в іншому населеному пункті – 1%, в іншій оселі того ж населеного пункту – 2%.

Окремо зазначимо, що серед цивільних мешканців м. Київ (які проживали в ньому до осені 2025 року), 3% переїхали і не повернулися у свою оселю. З них 2% проживають в іншій оселі в м. Києві, а решта 1% переїхали в інший населений пункт. Водночас потрібно зазначити, що ці розрахунки стосуються лише дорослих громадян (тобто не враховують можливі переїзди дітей), а також лише тих, хто зараз в Україні (тобто ми не враховуємо тих, хто міг покинути Україну через ці проблеми і переїхати закордон).

 

Графік 7. З минулої осені 2025 року і до зараз чи доводилося Вам особисто переїжджати в іншу оселю або населений пункт через проблеми з опаленням чи електрикою?

 

 

 

           

У лютому 2023 року ми ставили запитання, чи має Україна завдавати ударів по території Росії, чи ні, щоб не провокували ескалацію. У січні 2026 року ми повторно поставили це запитання, але додали нову опцію (виокремили удари по військових об’єктах і нафтогазовій інфраструктурі)[3].

І в лютому 2023 року, і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.

При цьому з 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).

 

Графік 8. Деякі українці вважають, що завдання ударів по території Росії призводить до ескалації війни, інші вважають, що це робити необхідно. А яка Ваша точка зору?

 

* Нова опція, не було в опитуванні в лютому 2023 року.

 

 

 

           

Попри складну зиму і терористичні дії Росії на кінець січня 2026 року 66% респондентів були оптимістами і вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Песимістично оцінювали майбутнє – 22%.

При цьому порівняно із груднем 2025 року змін майже не було, тобто попри складні обставини ми не спостерігаємо посилення песимізму серед населення.

 

Графік 9. Яким Ви бачите майбутнє України через 10 років?

 

 

 

 

 

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

На кінець січня 2026 року російська кампанія з масштабних ударів по українській енергетиці і намагання занурити населення в темряву і холод не позначилися істотно на громадських настроях. Ми не спостерігаємо зростання підтримки «миру на будь-яких умовах» (зокрема, не спостерігаємо і в столиці, яка була особливим об’єктом ударів у січні).  Навпаки, ми бачимо, що серед більшості населення зберігається воля до продовження опору, а також більшість підтримують завдання ударів по Росії.

До 24 лютого 2022 року багатьом українцям здавалося неможливим, щоб Україна могла ефективно протистояти «другій армії світу». Проте вже лютий і березень 2022 року переконливо довели всьому світу і самим українцям, що навіть грізну російську армію можна зупиняти і завдавати їй болючих поразок на полі бою. Восени 2022 року багато хто не уявляв, як можна жити в умовах відсутності електроенергії. Проте звичайні українці та бізнес вижили і продемонстрували високу адаптивність. До початку 2025 року також багато хто не міг уявити, що Україна зможе воювати без повноцінної підтримки від США – але українці знову змогли.

Важка зима 2025-2026 років є черговим викликом для України і українців – чи зможуть українці вистояти у тривалі сильні морози з вимкненнями електроенергії та теплопостачання? На момент написання цих рядків більшість зими (і хочеться сподіватися – основних морозів) – позаду. Українці знову демонструють, що здатні виживати в найскладніших умовах. І не просто виживати, але й зберігати оптимізм і волю.

 

 

 

 

           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

З минулої осені 2025 року і до зараз чи доводилося Вам особисто переїжджати в іншу оселю або населений пункт через проблеми з опаленням чи електрикою? ЗАЧИТАТИ. МИ ЗАПИТУЄМО ПРО ПЕРЕЇЗД ЛИШЕ З ПРИЧИН ОПАЛЕННЯ / ЕЛЕКТРИКИ (ЯКЩО ЯКІСЬ ІНШІ ПРИЧИНИ – ПОЗНАЧАТИ «НІ»)

1	Ні
2	Так, на короткий період і вже повернулися
3	Так, на довший період, але вже повернулися
4	Так, і досі не повернулися
5	ІНШЕ (ЩО САМЕ?) (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
6	ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 

D9. ЯКЩО 2-4: Ви переїжджали…

1	В іншу оселю в цьому ж місті / селі, де проживаєте
2	В інше місто / село
3	ІНШЕ (ЩО САМЕ?) (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
4	ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 

 Яким Ви бачите майбутнє України через 10 років? ЗАЧИТАТИ. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Україна через 10 років буде процвітаючою країною у складі Європейського Союзу	1
Україна через 10 років буде країною зі зруйнованою економікою і великим відтоком людей	2
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	3
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	4

 

На вашу думку, коли може завершитися війна? ЗАЧИТАТИ

1	У найближчі декілька тижнів
2	У першій половині цього 2026 року
3	У другій половині цього 2026 року
4	У 2027 році або навіть пізніше
5	ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
6	ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 

Скільки ще часу ви готові терпіти війну? ЗАЧИТАТИ

1	Декілька місяців
2	Пів року
3	1 рік
4	Стільки, скільки потрібно буде
5	ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
6	ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

ЯКЩО А3=1-3 АБО 5: А через які обставини чи причини ви не готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно? Що найбільш важко вам зараз терпіти? ЗАПИСАТИ ПОВНУ ВІДПОВІДЬ

 

 

_____________________________________________________________________________

 

ПОЛОВИНІ РЕСПОНДЕНТІВ – ВАРІАНТ 1. ПОЛОВИНІ – ВАРІАНТ 2

 

ВАРІАНТ 1. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу «Я легко погоджуюся з цією умовою», «Це буде складна умова, але загалом прийнятна», «Ця умова абсолютна неприйнятна».

 

ВАРІАНТ 2. Зараз буде трохи незвичне запитання. Задумайте, будь ласка, кого-небудь, кого ви дійсно добре знаєте. Це можете бути і ви самі. Чи хтось з членів родини, колега по роботі, друг тощо. Ми в будь-якому випадку не будемо це знати. Задумали? ОКРЕМИЙ ЕКРАН З КНОПКОЮ «ТАК».

 

ПІСЛЯ «ТАК» (ПЕРЕХІД НА НАСТУПНИЙ ЕКРАН): Я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть, наскільки вона прийнятна для людини, яку ви задумали. Використовуйте шкалу «Ця людина легко погодиться з цією умовою», «Для цієї людини це буде складна умова, але думаю загалом прийнятна, готова погодитися», «Ця умова буде абсолютно неприйнятною для цієї людини, ця людина її категорично відкине».

 

РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ НАСТУПНИХ ДВОХ ЗАПИТАНЬ

 

Деякі українці вважають, що завдання ударів по території Росії призводить до ескалації війни, інші вважають, що це робити необхідно. А яка Ваша точка зору? ЗАЧИТАТИ

Не підтримую завдання ударів по території росії	1
Потрібно завдавати удари лише по військовій інфраструктурі: військові бази, склади, аеродроми тощо	2
Потрібно завдавати удари по військовій і нафтогазовій інфраструктурі: НПЗ тощо	3
Потрібно завдавати удари по військовій, нафтогазовій і енергетичній інфраструктурі, як електростанції, ТЕЦ тощо	4
Потрібно завдавати удари по всіх об’єктах, в тому числі і по населенню, як це робить Росія	5
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	6
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	7

 

З якою точкою зору щодо обстрілів Росією української енергетики Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Росія хоче знищити Україну і тому хоче залишити українців без світла і тепла, щоб змусити до капітуляції	1
Росія просто діє у відповідь на удари України по нафтопереробних заводах та інших об'єктів Росії, Україна сама винна	2
Росія атакує лише пов’язані з армією об’єкти і не хоче лишати простих українців без світла і тепла	3
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	4
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)	5