КИЕВСКИЙ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ
ИНСТИТУТ
СОЦИОЛОГИИ
социологические и
маркетинговые
исследования
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ДЕРЖАВНИХ СВЯТ І ЗОКРЕМА ДО 8 БЕРЕЗНЯ

Пресреліз підготував президент КМІС Володимир Паніотто

 

Загалом українці ставляться до свят з любов’ю та повагою, тільки 2% опитаних не ставиться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених.

Основні тенденції свідчать про стабільність традиційних релігійних свят, зниження популярності деяких свят радянського минулого та помітні зміни у ставленні до державницьких свят, особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.

Більшість населення України (приблизно 66-67%)  святкує Різдво Христове та Великдень (Пасху) як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України 54% та День захисників і захисниць України (53%).

Ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня погіршувалось, його популярність зменшувалась, але в останні роки стабілізувалася на рівні  21-24%.  Якщо ще в 2017 році це свято було одним з найбільш улюблених, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то зараз – лише кожний четвертий.

 

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, було моніторингове запитання КМІС про ставлення до державних свят. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% - для показників, близьких до 10%, 2,4% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

 

 

 

Найпопулярніші свята 2026 року

Згідно з даними дослідження (див. таблицю 1), найбільш популярними залишаються  та Великдень (67%) та Різдво Христове (66%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років, що свідчить про значну роль релігії у культурному житті українців.

 

Графік 1. Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими) серед населення України, лютий 2026

 

 

Далі йде День Незалежності України (54%) як одне з головних свят українців, що є свідченням національної гордості та патріотизму. Таким самим за популярністю є День захисників і захисниць України (53%), що свідчить про значну повагу до військовослужбовців та вдячність за захист і героїчну боротьбу з ворогом у відстоюванні незалежності та суверенітету країни.

Новий рік пов’язаний із Різдвом Христовим, і традиційно популярний серед українців.  Але раніше його популярність була такою самою як Різдва (біля 80%), а зараз – 40%.

Далі йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) і Міжнародний жіночий день (24%). День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) 5% завершують список.


 

Динаміка змін у популярності свят (2013-2026)

 

Порівняльний аналіз даних за деякі роки наведено у таблиці 1, повні дані за всі роки  у додатку)

 

Таблиця 1.  Як змінилася популярність свят з 2013 до 2026 року, %

Свята 2013 2021 2023 2024 2025 2026
Великдень (Пасха) 83 72 70 68 69 67
Різдво Христове 79 63 69 70 70 66
День Незалежності України 12 37 63 64 54 54
День захисників і захисниць України Не було 29 54 58 44 53
Новий рік 81 55 52 47 50 40
День Конституції України 4 14 29 28 18 28
Трійця 36 17 22 17 22 27
Міжнародний жіночий день 49 34 25 21 23 24
День Перемоги 40 30 13 11 11 11
День праці (1 травня) 10 12 5 4 5 5

 

 

Порівняємо спочатку ситуацію зі святами у порівнянні з 2013 – останнім довоєнним роком.

 

Таблиця 2. Різниця популярності свят у 2026 році порівняно з 2013 роком,%

Свята 2013 2026 Різниця2026 мінус 2013
Великдень (Пасха) 83 67 -16
Різдво Христове 79 66 -13
День Незалежності України 12 54 +42
День захисників і захисниць України Не було 53 ---
Новий рік 81 40 -41
День Конституції України 4 28 +24
Трійця 36 27 -9
Міжнародний жіночий день 49 24 -25
День Перемоги 40 11 -29
День праці (1 травня) 10 5 -5

 

Порівняння показників 2013 і 2026 років демонструє глибоку трансформацію символічного простору українського суспільства.

1. Найбільше зростання – державницькі свята. Найпомітніше зростання відбулося у ставленні до державних свят:

  • День Незалежності України: з 12% у 2013 році до 54% у 2026 році (+42 відсоткові пункти).
  • День Конституції України: з 4% до 28% (+24 в.п.).
  • День захисників і захисниць України: у 2013 році свята ще не існувало, у 2026 році – 53%.

Ці зміни відображають формування нової моделі національної ідентичності. Якщо у 2013 році День Незалежності не входив до числа масово популярних свят, то після 2014 року, а особливо після 2022 року, він став одним із ключових символів державності.

Поява і швидке зростання популярності Дня захисників демонструє глибоку зміну ціннісних орієнтацій суспільства – від пострадянського календаря до воєнно-державницького.

 

2. Найбільше падіння – радянська та «пострадянська» святкова модель. Найбільше зниження зафіксовано щодо свят, які були центральними у радянській або пострадянській традиції:

  • Новий рік: з 81% до 40% (-41 в.п.) – найбільше падіння.
  • День Перемоги: з 40% до 11% (-29 в.п.).
  • Міжнародний жіночий день (8 березня): з 49% до 24% (-25 в.п.).
  • День праці (1 травня): з 10% до 5% (-5 в.п.).

Особливо показовим є падіння популярності Нового року – раніше це було фактично головне світське свято країни. Його зниження свідчить про поступовий демонтаж радянської культурної матриці, в якій Новий рік виконував функцію заміни Різдва.

Зменшення підтримки 8 березня також є частиною цього процесу переосмислення традицій радянського походження.

 

3. Помірне зниження релігійних свят. Релігійні свята демонструють зниження порівняно з 2013 роком, але залишаються найбільш популярними:

  • Великдень: з 83% до 67% (-16 в.п.).
  • Різдво Христове: з 79% до 66% (-13 в.п.).
  • Трійця: з 36% до 27% (-9 в.п.).

Це зниження не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни (до речі, довіра Церкві як інституції помітно знизилася порівняно з періодом до 2014 року), воєнний контекст і загальне «розмивання» святкової інтенсивності в умовах тривалої війни (а також почасти має вплив переходу з опитувань переважно методом особистих до телефонних інтерв’ю). Попри падіння, релігійні свята залишаються наразі на першому місці. Можливо, наразі релігійні свята переосмислюють як родинно-домашні (тобто менше як суто релігійні, а більше – як можливість бути з родиною), що дозволяє лишатися серед найбільш улюблених.

Таким чином, якщо у 2013 році святковий календар України був переважно пострадянським за структурою, то у 2026 році він став чітко державницьким. Ми бачимо:

  • різке зростання ролі державних свят (+42 в.п. для Дня Незалежності);
  • появу нового центрального свята – Дня захисників;
  • суттєве падіння радянських свят;
  • збереження релігійних свят як культурного ядра (з, можливо, родинним переосмисленням).

За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності.

 

Якщо проаналізувати вплив широкомасштабної війни і динаміку протягом 4-х років війни, то можна виділити такі тенденції.

1. Консолідація національних свят. Після пікових мобілізаційних показників 2023-2024 років у 2026 році спостерігається стабілізація та помірне зростання підтримки Дня Незалежності та Дня захисників і захисниць України. Це свідчить про перехід від емоційного ефекту «гуртування навколо прапору» до більш стійкої національної ідентичності.

2. Стабільність релігійних свят. Різдво і Великдень залишаються головними символічними подіями року, виконуючи функцію культурної та психологічної стабілізації.

3. Подальше зменшення підтримки свят радянського походження. День Перемоги та 1 травня мають мінімальні показники підтримки, що відображає завершення етапу переосмислення радянської спадщини.

4. Новий рік поступово втрачає статус домінуючого свята порівняно з довоєнним періодом, що пов’язано зі зміною культурної матриці та зростанням ролі Різдва.

 

 

 

 


Ставлення до Міжнародного жіночого дня

 

Графік 2 показує загальну динаміку ставлення до цього свята.

 

Графік 2. Міжнародний жіночий день 8 березня, % прихильників

 

 

Популярність 8 березня постійно знижувалася – з 49% у 2017 році до 21% у 2024 році. Однак у 2026 році зафіксоване незначне (в рамках похибки вибірки) зростання – до 24%. Це може свідчити про певне стабілізування ставлення до свята після періоду різкого падіння.

Зберігається регіональна диференціація: на Заході популярність найнижча (18%), в центрі приблизно така ж (22%) тоді як на Півдні та Сході – вища, 33% і там і там. Стать і вік не мають суттєвого впливу на ставлення до цього свята.  Щодо статі, то це нове явище – раніше була значна різниця. Наприклад, у 2016 році Міжнародний жіночий день був улюбленим святом для 46% жінок та тільки для 26% чоловіків (зараз тільки 20% серед жінок і 26% серед чоловіків, тобто формально навіть більш популярне серед чоловіків, але ця різниця незначуща, бо наша вибірка не дуже велика).

 

 

Володимир Паніотто, коментар до результатів опитування щодо святкування 8 березня

 

Запитання про те, які свята найбільш важливі чи улюблені, залежить від дати проведення опитування. Чим ближче до цього свята – тим частіше його згадують респонденти.  Тому для вивчення динаміки зазвичай ми запитуємо про свята кожного року в один і той самий час (у середні січня - лютому). Крім того, в останні роки через Ковід, а зараз через війну ми проводимо опитування  не методом інтерв’ю «обличчям до обличчя», а за допомогою телефонного опитування, що теж має певний вплив на результати (див. більш детально https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1036&page=1&t=9).

Час від часу через ініціативу деяких депутатів скасувати це свято точаться дискусії з приводу того чи має сенс це робити. З моєї точки зору зараз для нашого суспільства важлива як ніколи єдність і зайві дискусії з непринципових питань тільки шкодять боротьбі з ворогом.  Ми не проводили фокус-груп з цього приводу, але таке враження, що це свято, фактично, втратило «радянськість» і наближається до головного змісту, заради якого було запроваджено – підтримка боротьби жінок за свої права.  Слід сказати, що в Україні ще не вирішені остаточно проблеми гендерної рівності і тому скасування цього свята, мабуть, недоречна. Крім того, взагалі для скасування тих чи інших свят, які відповідають багаторічним традиціям,  потрібно спочатку переконати населення і сформувати позитивне ставлення до цього рішення. Поки існує більше 10-15% людей, які є прихильниками цього свята, ініціатива його скасування недоречна.

 

 

 


Додаток 1. Формулювання запитання з анкети

 

Які з цих Державних свят України є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. НЕ БІЛЬШЕ 5 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Новий рік 1
Різдво Христове 2
Міжнародний жіночий день 3
День праці (1 травня) 4
Великдень (Пасха) 5
День Перемоги 6
Трійця 7
День Конституції України 8
День Незалежності України 9
День захисників і захисниць України 10
ЖОДНЕ З ЦИХ СВЯТ ДЛЯ МЕНЕ НЕ Є ВАЖЛИВИМ ЧИ УЛЮБЛЕНИМ 11
ВАЖКО СКАЗАТИ 12
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ 13

 

 


Додаток 2. Таблиці

 

Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят.

Динаміка по Україні в цілому з 2013 до 2026 рр., %

  2013 2016 2017 2018 2020 2021* 2023* 2024* 2025* 2026*
Великдень (Пасха) 83 81 80 82 77 72 70 68 69 67
Різдво Христове 79 79 80 81 79 63 69 70 70 66
День Незалежності України 12 20 17 16 19 37 63 64 54 54
День захисників і захисниць України Не було Не було 10 11 13 29 54 58 44 53
Новий рік 81 74 76 79 74 55 52 47 50 40
День Конституції України 4 5 5 5 7 14 29 28 18 28
Трійця 36 34 29 35 31 17 22 17 22 27
Міжнародний жіночий день 49 37 49 45 40 34 25 21 23 24
День Перемоги 40 35 37 31 33 30 13 11 11 11
День праці (1 травня) 10 7 12 9 11 12 5 4 5 5
ЖОДНЕ З ЦИХ СВЯТ ДЛЯ МЕНЕ НЕ Є ВАЖЛИВИМ ЧИ УЛЮБЛЕНИМ 2 2 2 3 2 1 2 0 1 2
ВАЖКО СКАЗАТИ 1 0 1 0 1 1 1 0 1 1
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ - - - - - 0 0 0 1 0

* телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв’ю

 

 

 


5.3.2026
ФИЛЬТР ПО ДАТЕ
Год:
Месяц: