Пресреліз підготував президент КМІС Володимир Паніотто

Загалом українці ставляться до свят з любов’ю та повагою, тільки 2% опитаних не ставиться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених.

Основні тенденції свідчать про стабільність традиційних релігійних свят, зниження популярності деяких свят радянського минулого та помітні зміни у ставленні до державницьких свят, особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.

Більшість населення України (приблизно 66-67%)  святкує Різдво Христове та Великдень (Пасху) як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України 54% та День захисників і захисниць України (53%).

Ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня погіршувалось, його популярність зменшувалась, але в останні роки стабілізувалася на рівні  21-24%.  Якщо ще в 2017 році це свято було одним з найбільш улюблених, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то зараз – лише кожний четвертий.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, було моніторингове запитання КМІС про ставлення до державних свят. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% - для показників, близьких до 10%, 2,4% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Згідно з даними дослідження (див. таблицю 1), найбільш популярними залишаються  та Великдень (67%) та Різдво Христове (66%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років, що свідчить про значну роль релігії у культурному житті українців.

Графік 1. Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими) серед населення України, лютий 2026

Далі йде День Незалежності України (54%) як одне з головних свят українців, що є свідченням національної гордості та патріотизму. Таким самим за популярністю є День захисників і захисниць України (53%), що свідчить про значну повагу до військовослужбовців та вдячність за захист і героїчну боротьбу з ворогом у відстоюванні незалежності та суверенітету країни.

Новий рік пов’язаний із Різдвом Христовим, і традиційно популярний серед українців.  Але раніше його популярність була такою самою як Різдва (біля 80%), а зараз – 40%.

Далі йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) і Міжнародний жіночий день (24%). День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) 5% завершують список.

Порівняльний аналіз даних за деякі роки наведено у таблиці 1, повні дані за всі роки  у додатку)

Таблиця 1.  Як змінилася популярність свят з 2013 до 2026 року, %

Порівняємо спочатку ситуацію зі святами у порівнянні з 2013 – останнім довоєнним роком.

Таблиця 2. Різниця популярності свят у 2026 році порівняно з 2013 роком,%

Порівняння показників 2013 і 2026 років демонструє глибоку трансформацію символічного простору українського суспільства.

1. Найбільше зростання – державницькі свята. Найпомітніше зростання відбулося у ставленні до державних свят:

• День Незалежності України: з 12% у 2013 році до 54% у 2026 році (+42 відсоткові пункти).
• День Конституції України: з 4% до 28% (+24 в.п.).
• День захисників і захисниць України: у 2013 році свята ще не існувало, у 2026 році – 53%.

Ці зміни відображають формування нової моделі національної ідентичності. Якщо у 2013 році День Незалежності не входив до числа масово популярних свят, то після 2014 року, а особливо після 2022 року, він став одним із ключових символів державності.

Поява і швидке зростання популярності Дня захисників демонструє глибоку зміну ціннісних орієнтацій суспільства – від пострадянського календаря до воєнно-державницького.

2. Найбільше падіння – радянська та «пострадянська» святкова модель. Найбільше зниження зафіксовано щодо свят, які були центральними у радянській або пострадянській традиції:

• Новий рік: з 81% до 40% (-41 в.п.) – найбільше падіння.
• День Перемоги: з 40% до 11% (-29 в.п.).
• Міжнародний жіночий день (8 березня): з 49% до 24% (-25 в.п.).
• День праці (1 травня): з 10% до 5% (-5 в.п.).

Особливо показовим є падіння популярності Нового року – раніше це було фактично головне світське свято країни. Його зниження свідчить про поступовий демонтаж радянської культурної матриці, в якій Новий рік виконував функцію заміни Різдва.

Зменшення підтримки 8 березня також є частиною цього процесу переосмислення традицій радянського походження.

3. Помірне зниження релігійних свят. Релігійні свята демонструють зниження порівняно з 2013 роком, але залишаються найбільш популярними:

• Великдень: з 83% до 67% (-16 в.п.).
• Різдво Христове: з 79% до 66% (-13 в.п.).
• Трійця: з 36% до 27% (-9 в.п.).

Це зниження не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни (до речі, довіра Церкві як інституції помітно знизилася порівняно з періодом до 2014 року), воєнний контекст і загальне «розмивання» святкової інтенсивності в умовах тривалої війни (а також почасти має вплив переходу з опитувань переважно методом особистих до телефонних інтерв’ю). Попри падіння, релігійні свята залишаються наразі на першому місці. Можливо, наразі релігійні свята переосмислюють як родинно-домашні (тобто менше як суто релігійні, а більше – як можливість бути з родиною), що дозволяє лишатися серед найбільш улюблених.

Таким чином, якщо у 2013 році святковий календар України був переважно пострадянським за структурою, то у 2026 році він став чітко державницьким. Ми бачимо:

• різке зростання ролі державних свят (+42 в.п. для Дня Незалежності);
• появу нового центрального свята – Дня захисників;
• суттєве падіння радянських свят;
• збереження релігійних свят як культурного ядра (з, можливо, родинним переосмисленням).

За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності.

Якщо проаналізувати вплив широкомасштабної війни і динаміку протягом 4-х років війни, то можна виділити такі тенденції.

1. Консолідація національних свят. Після пікових мобілізаційних показників 2023-2024 років у 2026 році спостерігається стабілізація та помірне зростання підтримки Дня Незалежності та Дня захисників і захисниць України. Це свідчить про перехід від емоційного ефекту «гуртування навколо прапору» до більш стійкої національної ідентичності.

2. Стабільність релігійних свят. Різдво і Великдень залишаються головними символічними подіями року, виконуючи функцію культурної та психологічної стабілізації.

3. Подальше зменшення підтримки свят радянського походження. День Перемоги та 1 травня мають мінімальні показники підтримки, що відображає завершення етапу переосмислення радянської спадщини.

4. Новий рік поступово втрачає статус домінуючого свята порівняно з довоєнним періодом, що пов’язано зі зміною культурної матриці та зростанням ролі Різдва.

Графік 2 показує загальну динаміку ставлення до цього свята.

Графік 2. Міжнародний жіночий день 8 березня, % прихильників

Популярність 8 березня постійно знижувалася – з 49% у 2017 році до 21% у 2024 році. Однак у 2026 році зафіксоване незначне (в рамках похибки вибірки) зростання – до 24%. Це може свідчити про певне стабілізування ставлення до свята після періоду різкого падіння.

Зберігається регіональна диференціація: на Заході популярність найнижча (18%), в центрі приблизно така ж (22%) тоді як на Півдні та Сході – вища, 33% і там і там. Стать і вік не мають суттєвого впливу на ставлення до цього свята.  Щодо статі, то це нове явище – раніше була значна різниця. Наприклад, у 2016 році Міжнародний жіночий день був улюбленим святом для 46% жінок та тільки для 26% чоловіків (зараз тільки 20% серед жінок і 26% серед чоловіків, тобто формально навіть більш популярне серед чоловіків, але ця різниця незначуща, бо наша вибірка не дуже велика).

Володимир Паніотто, коментар до результатів опитування щодо святкування 8 березня

Запитання про те, які свята найбільш важливі чи улюблені, залежить від дати проведення опитування. Чим ближче до цього свята – тим частіше його згадують респонденти.  Тому для вивчення динаміки зазвичай ми запитуємо про свята кожного року в один і той самий час (у середні січня - лютому). Крім того, в останні роки через Ковід, а зараз через війну ми проводимо опитування  не методом інтерв’ю «обличчям до обличчя», а за допомогою телефонного опитування, що теж має певний вплив на результати (див. більш детально https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1036&page=1&t=9).

Час від часу через ініціативу деяких депутатів скасувати це свято точаться дискусії з приводу того чи має сенс це робити. З моєї точки зору зараз для нашого суспільства важлива як ніколи єдність і зайві дискусії з непринципових питань тільки шкодять боротьбі з ворогом.  Ми не проводили фокус-груп з цього приводу, але таке враження, що це свято, фактично, втратило «радянськість» і наближається до головного змісту, заради якого було запроваджено – підтримка боротьби жінок за свої права.  Слід сказати, що в Україні ще не вирішені остаточно проблеми гендерної рівності і тому скасування цього свята, мабуть, недоречна. Крім того, взагалі для скасування тих чи інших свят, які відповідають багаторічним традиціям,  потрібно спочатку переконати населення і сформувати позитивне ставлення до цього рішення. Поки існує більше 10-15% людей, які є прихильниками цього свята, ініціатива його скасування недоречна.

Додаток 1. Формулювання запитання з анкети

Які з цих Державних свят України є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. НЕ БІЛЬШЕ 5 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Додаток 2. Таблиці

Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят.

Динаміка по Україні в цілому з 2013 до 2026 рр., %

* телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв’ю