Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 12-24 лютого 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», куди за власною ініціативою додав запитання про ставлення до США в цілому, американців та керівництва США. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Під час інтерв’ю респонденту ставилося одне із запитань: або ставлення до США в цілому (відповіли 696 респондентів), або ставлення до американців-мешканців США (відповіли 668 респондентів), або ставлення до керівництва США (відповіли 640 респондентів). Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 640-696 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5,1%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Більшість українців – 55% – продовжують добре ставитися до США в цілому, хоча з травня 2025 року показник знизився з 63%. Погано ставляться до США – 36%, і цей показник зріст за останні пів року з 29%.

Водночас простежується діаметрально протилежне ставлення до американців-мешканців США і керівництва США. Якщо до американців-мешканців США 83% ставляться добре (погано – 9%), то до керівництва США – 23% (погано – 66%). Порівняно з травнем 2025 року ставлення до американців-мешканців США дещо погіршилося (з 90% до 83%), а у випадку керівництва США лишається на тому ж (низькому) рівні (у травні 2025 року 24% добре ставилися).

Разом з цими ми маємо зазначити, що опитування було проведене впродовж 12-24 лютого 2026 року, тобто до початку спільної операції США і Ізраїлю проти Ірану. Залежно від того, як завершиться операція, це може вплинути на ставлення і до США в цілому, і до американського керівництва (у меншій мірі можна очікувати вплив на ставлення до звичайних американців).

Графік 1. Як Ви загалом зараз ставитеся до…

респонденту ставилося одне з трьох запитань

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі[1]. Майже у всіх випадках показники між регіонами істотно не відрізняються. Єдиний виняток – ставлення до США в цілому на Сході, де лише 40% відповіли «добре» (порівняно із 55-58% в інших регіонах). Утім, уже у випадку ставлення до американців-мешканців США та керівництва США респонденти на Сході істотно не відрізняються.

Графік 2. Ставлення до США в цілому, американців та керівництва США у регіональному вимірі

Також КМІС з 1994 року проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп.  Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н. Паніною). Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).  Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи. Визначні українські соціологи Н. Паніна і Є. Головаха, аналізуючи результати для всіх груп, вважають, що значення, які менше 4.0, свідчать про відкритість (толерантність), а значення від 4 до 5 – про національну відокремленість (бажають у сім’ї та з друзями спілкуватися з представниками своєї етнічної  групи, а із сусідами та на роботі готові спілкуватися з іншими  групами). Те саме трактування можна застосувати і для аналізу окремих груп.

Востаннє КМІС ставив це запитання у вересні 2025 року і наразі триває підготовка до публікації результатів (для всіх груп, які ми досліджували). На графіку 3 нижче наведені результати для американців. Для розуміння контексту: найкраще ставлення мають українськомовні українці – 2.4, найгірше – росіяни-мешканці Росії із показником 6.5.

Як можна бачити, з початку 1990-х років ставлення до американців погіршувалося і відносно найгіршим було в 2000-х роках. Так, середній показник за період 1994-1999 роки становив 4.0 бали, далі він сягав максимального значення в 5.1 балу в 2006 році та 2009 році. Водночас потім, з 2010 року, можна бачити тенденцію до хоч і незначного, але покращення ставлення.

Хоча тенденція до покращення ставлення спостерігалася і до повномасштабного вторгнення, але масштабна підтримка США позитивно вплинула на сприйняття американців. Якщо в 2021 році показник був 3.9, то в 2022 році – 3.7, а в 2023 році (у вересні) він сягнув історичного рівня в 3.1 балу.

Утім, уже в 2024 році (вочевидь, на тлі блокування допомоги в Конгресі США та несправджених очікувань від 2023 року) показник погіршився до 4.2 балу. Станом на вересень 2025 року він становить 4.1 балу. Тобто попри те, що дії Д. Трампа часто викликають критику української громадськості, за час його президенства цей показник істотно не змінився.

Графік 3. Динаміка ставлення до американців, 1994-2025 (за шкалою Богардуса, середнє значення)

У будь-якому випадку, навіть поточний показник у 4.1 балу свідчить про доволі гарне ставлення до американців.

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

США лишаються важливим партнером України і збереження конструктивних відносим є корисним, причому – корисним для всіх сторін. Останні події на Близькому Сході демонструють, що і Україна може запропонувати потрібний досвід і технології, тому хоча й Україну і США відділяє океан, але у нас є перспективні сфери для взаємовигідної співпраці (що, утім, також не скасовує того, що США за Будапештським меморандумом взяли на себе відповідальність у сфері української безпеки).

 Важливим виміром взаємодії між українським і американським суспільствами є формування взаємної довіри. Наші попередні результати показували, що обережний оптимізм після обрання Д. Трампа Президентом США швидко змінився на виразно критичне ставлення[2]. Утім, ми все одно бачимо, що і до США загалом, і до звичайних американців українці ставляться доволі добре. Також важливо підкреслити, що негативний тренд мав місце і до обрання Д. Трампа Президентом, тобто не варто всі складнощі українсько-американської взаємодії зводити до лише його особистості (хоча вплив безумовно є).

У цілому ж, українці можуть критикувати дії американської влади та бути незадоволеними окремими рішеннями, але зберігають прихильне ставлення до американського суспільства. Важливо пам’ятати, що в демократіях (як США і Україна) політичні керівники приходять і уходять. Але наші суспільства лишаються і важливо, щоб зберігалася нормальна конструктивна і взаємно ввічлива атмосфера, яка посилить і Україну, і США.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

SPLIT-SAMPLE (СТАВИТЬСЯ ОДИН З ТРЬОХ ВАРІАНТІ А, Б АБО В) Як Ви загалом зараз ставитеся…

А. до США? 

Б. американців – мешканців США?

В. керівництва США?