Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 1-8 березня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», куди за власною ініціативою додав запитання про довіру до В. Зеленського і про національні вибори. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Востаннє КМІС публікував результати опитування з довірою Президенту В. Зеленському за період 23-29 січня 2026 року. Після цього ми ще двічі ставили це ж запитання: 12-24 лютого і 1-8 березня 2026 року. Нижче на графіку наведені результати.

Як можна бачити, між кінцем січня і серединою лютого 2026 року рівень довіри В. Зеленському помітно знизився – з 61% до 53% (і водночас з 33% до 41% стало більше тих, хто йому не довіряв).

За цей період не було особливих резонансних подій, тому важко однозначно говорити про конкретні причини. Наш додаткових аналіз показав, що найбільше зниження довіри відбулося не серед певних демографічних категорій, а серед тих, хто був готовий схвалити виведення українських військ з Донецької області в обмін на гарантії безпеки. Так, серед тих, хто легко погоджувався на таку вимогу, довіра між кінцем січня і серединою лютого знизилася з 30% до 23% (мінус 7 процентних пункти). Серед тих, хто неохоче, але погоджувався – з 58% до 43% (мінус 15 процентних пунктів), а серед тих, хто мав невизначене ставлення – з 59% до 42% (мінус 17 процентних пунктів). Натомість серед тих, хто категорично відкидав таку пропозицію, довіра була 68% у кінці січня і 64% у середині лютого, тобто майже без змін.

Тобто основний сегмент зниження готовності терпіти війну – це ті, хто був налаштований на важкий обмін контролю над Донецької областю в обмін на гарантії безпеки. Можливо, ці люди на кінець січня мали підвищені очікування від результату перемовин (і, зокрема, з урахування, що в українську делегацію входить К. Буданов). Утім, коли в лютому стало більш очевидно, що перемовини не ведуть до реального прогресу, це могло справити деморалізуючий вплив на цей сегмент населення.

Утім, станом на початок березня довіра до В. Зеленського повернулася до попередніх показників і становила 62%. Рівень недовіри – 32%, а баланс довіри-недовіри становив +30%.

У розрізі ставлення до пропозиції щодо Донецької області серед тих, хто був легко з нею згоден, довіра становила 34%, а серед тих, хто неохоче схвалював її – 54%. Тобто фактично відбулося повернення до ситуації на кінець січня. Лише серед тих, хто мав невизначене ставлення, зберіглася нижча довіра (44%), але таких респондентів загалом небагато. Серед же тих, хто категорично проти, довіра становила 70%, тобто теж, як було наприкінці січня. Можливо, цей сегмент після початкової деморалізації з огляду на інші контекстні обставини частково адаптувався до поточної ситуації.

Крім цього, зберігається ситуація, коли з 62% тих, хто довіряє Президенту В. Зеленському, 28% «повністю» довіряють, а більшість (34%) – «скоріше» довіряють. Тобто є значний сегмент, більш сприйнятливий до ситуативних коливань (особливо в умовах динамічної міжнародної, воєнної та внутрішньої кон’юнктури), що може відображатися в коливаннях довіри Президенту.  

Графік 1. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

* Опція «важко сказати» не зачитувалися респондентам. Її відмічали лише якщо сам респондент просив про це.

Лише 12% українців (10-12% протягом 2025 року) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій.

Ще 13% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню і отримання гарантій безпеки. Порівняно з груднем 2025 року частка таких людей знизилася з 23%. Тобто стало навіть менше тих, кого влаштовували вибори після перемир’я з гарантіями безпеки.

Натомість з грудня 2025 року до березня 2026 року з 59% до 69% зараз стало більше тих, хто вважає, що вибори мають бути лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни.

Графік 2. Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню і при цьому Україна отримує надійні гарантії безпеки: більше зброї, миротворці з країни Європи тощо. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?

На графіку нижче підтримка проведення виборів подана у розрізі довіри Президенту. Так, серед тих, довіряє В. Зеленському переважна більшість виступає за проведення виборів лише після остаточної мирної угоди.

Серед же тих, хто «скоріше» не довіряє Президенту, 49% вважають, що вибори мають бути після остаточної мирної угоди, а 26% готові схвалити вибори після перемир’я з гарантіями безпеки. Водночас і серед них меншість (22%) наполягають на виборах навіть до завершення бойових дій.

Серед тих, хто «зовсім» не довіряє В. Зеленському, запит на вибори дещо вищий, але також меншість (35%) говорять про вибори до завершення бойових дій. Натомість 24% говорять про вибори після перемир’я з гарантіями безпеки, а 34% вважає, що вибори мають бути вже після остаточної мирної угоди.

Графік 3. Ставлення до проведення виборів залежно від довіри Президенту В. Зеленському

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Загалом зберігаються ті самі тенденції. Так, по-перше, більшість українців продовжують довіряти В. Зеленському і він лишається легітимним головою держави. По-друге, переважна більшість продовжують виступати проти проведення виборів найближчим часом (і навіть у разі перемир’я з гарантіями безпеки).

Водночас, по-третє, довіра В. Зеленському не є беззастережною, що відображається в значній частці тих, хто йому «скоріше» (а не «повністю») довіряє. Оскільки зараз відбувається багато подій (як ззовні, так і всередині України), то багато громадян можуть чутливо на них реагувати і це може далі позначати на рівні довіри до Президента.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському? ЗАЧИТАТИ

Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню і при цьому Україна отримує надійні гарантії безпеки. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори? ЗАЧИТАТИ