Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 21 серпня-10 вересня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Президенту В. Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 21 серпня-10 вересня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про те, як має діяти Україна у разі спроб Росії залишити українців взимку без світла, тепла і каналізації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Публікація підготовлена фахівцями Ukraine2EU і з нею можна також ознайомитися на сайті: https://ukraine2eu.eu/uk/opytuvannya-bilshist-ukrayintsiv-pidtrymuyut-vstup-do-yes/

70% українців проголосували б за вступ до ЄС у разі референдуму.

Про це свідчать дані аналітичного звіту «Думки і погляди населення України щодо європейської інтеграції», підготованого Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Ukraine2EU та у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Опитування проводилось у травні-червні 2026 року.

Підтримка залишається стабільною в межах 68-72% після 2022 року. При цьому 30% українців є переконаними прихильниками вступу, ще 32% – помірковані прихильники, (такі, що «скоріше сильно» підтримують).

Серед очікуваних переваг від вступу України до ЄС респонденти називають зростання зарплат, свободу пересування та наближення законодавства до стандартів ЄС. Серед побоювань – зростання цін, відтік кваліфікованих кадрів та додаткові витрати для бізнесу.

     Пресреліз підготували Володимир Паніотто та Антон Грушецький

Абсолютна більшість українців (не менше 90%) підтримують Незалежність України. Лише 1% вважають, що Україні слід об’єднатися з Росією. Абсолютна підтримка Незалежності була доконаним фактом і до 2014 року, проте зараз ця підтримка стала ще вищою.

Ставлення до Дня Незалежності України з 2013 до 2026 радикально змінилося. У 2013 році це свято було найбільш важливим чи улюбленим для 12% українців, а у 2026 році – для 54%. У 2013 це було одним з найменш популярних свят (менш популярним був лише День Конституції), а зараз це одне з найбільш популярних свят в Україні, поступається лише двом головним релігійним святам.

Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто і виконавчим директором Антоном Грушецьким

Упродовж 17-23 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до постаті Сталіна. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 Також зазначимо, що у пресрелізі розрахунки округлені до цілих значень. В окремих випадках сума % може не сходитися у рівно 100% через округлення.

Ставлення до постаті Сталіна є одним з показників, що характеризують рівень декомунізації у суспільстві. КМІС час від часу ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у різних формулюваннях. У червні 2026 року ми повторили два запитання, які ставили в попередніх дослідженнях, що дає можливість простежити динаміку ставлення українців до Сталіна.