Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 17-23 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1052 респондентів 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

В Україні час від часу активізуються дискусії щодо інформаційної безпеки та потреби більш активного втручання держави в діяльність інтернет-джерел (тим більше в умовах, коли більшість українців зараз отримують інформацію саме з інтернет-джерел). Окремо жваво обговорюється питання безпеки інформації в Телеграмі, який є основним джерелом інформації для найбільшої кількості українців.

Варто нагадати, що в Україна є давня історія скептичного ставлення громадськості до спроб держави активніше діяти щодо інтернет-джерел. У 2017 році в Україні були заборонені російські соціальні мережі. Утім, попри об’єктивну важливість і необхідність цього рішення, за опитуванням КМІС для ГО «Детектор медіа» у 2018 році 46% вважали цей крок помилковим і таким, що обмежує права громадян. Підтримували заборону і вважали необхідним кроком для захисту держави – 30%. Причому далі критики навіть дещо зросла. Так, у 2020 році 53% вважали заборону російських соціальних мереж помилкою, а вважали правильним рішенням – 29%.

У липні 2022 року КМІС проводив опитування для Громадянської мережі ОПОРА, де одне із запитань стосувалося, чи варто державі більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах (варто наголосити, що у формулюванні запитання не йшла мова про, наприклад, повну заборону тощо, а мова йшла про більш активні дії держави). У лютому 2024 року ми повторили це запитання для розуміння динаміки настроїв українців.

Як можна бачити на графіку 1, у липні 2022 року більшість українців – 60% – погоджувалися, що для зміцнення захистку від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Водночас виступали проти і вважали це обмеженням прав і свобод – 30%. До лютого 2024 року ситуація істотно змінилася: наразі більше тих, хто сприймає спроби активніших дій держави щодо інтернет-джерел як обмеження прав і свобод – 49%. Водночас до 44% зменшилася частка тих, хто вважає для зміцнення безпеки варто було би більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах.

Графік 1. Як Ви ставитеся до контролю державою інформації в інтернет-джерелах?

На графіку 2 дані наведені у розрізі респондентів, які користуються чи не користуються українськими Телеграм-каналами і українськими новинними сайтами для отримання інформації про бойові дії. Можна бачити, що користування чи не користування Телеграм-каналами і новинними сайтами слабко пов’язане із ставленням до більш активного втручання держави.

Так, наприклад, серед тих, хто користується Телеграм-каналами, 43% погоджуються, що для зміцнення захисту від ворога держава має більш активно контролювала інформацію в інтернет-джерелах. Водночас серед тих, хто не користується Телеграм-каналами, 46% вважали би такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян. Відсутність зв’язку ставлення і використання тг-каналів (і сайтів) пов’язана, скоріш за все, з тим, що ми запитували не про закриття, а про контроль. Респонденти могли гадати, що їх це не стосуються, бо вони користуються «правильними» каналами або сайтами.

Графік 2. Ставлення до контролю державою інформації в інтернет-джерелах залежно від того, чи отримують інформацію про бойові дії в українських телеграм-каналах або на українських новинних сайтах

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі. У всіх регіонах думки розділилися і багато як тих, хто підтримує, так і тих, хто не підтримує більш активну діяльність держави.

Графік 3. Ставлення до контролю державою інформації в інтернет-джерелах у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Зниження з 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний контроль державою інформації в інтернет-джерелах, скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади. Як наслідок, зараз багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади (доцільно нагадати, що якщо в травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, то в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії).

Подібна ситуація мала місце після 2017 року в контексті заборони російських соціальних мереж. На той момент більшість українців не довіряли владі і, як наслідок, лише меншість підтримали рішення про заборону російських соціальних мереж. Хоча це було корисне для держави рішення, але для багатьох українців воно сприймалося як просто політичний інструмент непопулярної влади з утримання своїх позицій.

Важливо пам’ятати, що громадська думка може помилятися. Пересічним громадянам часто бракує необхідної інформації та експертності для оцінки важливості тих або інших рішень. Утім, у демократичних суспільствах неможливо ігнорувати громадськість і відмахуватися від неї. Успіх складних рішень і дій значною мірою залежить від конструктивної взаємодії та комунікації з громадськістю. Тому важливо мати відкриту та щиру комунікацію між владою та громадськістю.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Як Ви ставитеся до контролю державою інформації в інтернет-джерелах? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ