Пресреліз підготував президент КМІС Володимир Паніотто

Дослідження показало, що загалом українці ставляться до свят з любов’ю та повагою. Якщо рік тому 2% опитаних  не ставилися до яких-небудь офіційних свят, як до важливих або улюблених, то зараз таких взагалі не залишилося.

Більшість населення України (приблизно 70%) святкує Різдво Христове та Великдень (Пасху) як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України (64%) і День захисників і захисниць України (58%).

За рік з 2023 року до 2024 року суттєвих змін не відбулося, найбільші зміни відбулися у порівнянні з 2021 роком (періодом до повномасштабного вторгнення). Так, зросло значення всіх державницьких свят. День Незалежності України до початку повномасштабної війни з росією цінували лише 37% населення, а зараз – 64%, тобто на 27 процентних пунктів більше. День захисників і захисниць України був популярним лише серед 29%, а зараз – серед 58%, тобто на 29 процентних пунктів більше.   

Ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня погіршилося, його популярність в останні роки постійно зменшується. Якщо ще в 2017 році це свято було одним із найбільш улюблених і його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то зараз – лише кожний п’ятий (21%)

Упродовж 17-23 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1052 респондентів 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС регулярно (понад 10 років) ставить українцям запитання, які державні свята є для них пріоритетними. Ми просимо респондентів з переліку свят обрати не більше 5-ти, які є найбільш важливими чи улюбленими. Умовний «рейтинг» цих свят та його зміна з роками свідчить не тільки про «смаки» населення, а насправді значною мірою відображає динамічну суспільно-історичну ситуацію та пріоритетність цінностей.

Згідно з даними нашого дослідження (див. графік 1), більшість населення України святкує Різдво Христове та Великдень (Пасху) як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 68% відповідно. Ці дані підтверджують, що традиційні християнські свята, які тісно асоціюються з родинністю, як і раніше, мають велике значення для українців.

Разом з цим лише трохи менше респондентів як найбільш важливі назвали День Незалежності (64%) та День захисників і захисниць України (58%). Високі показники для Дня Незалежності України є свідченням національної гордості та патріотизму. День захисників і захисниць України має також високу популярність, що свідчить про значну повагу до військовослужбовців та вдячність за захист і героїчну боротьбу з ворогом у відстоюванні незалежності та суверенітету країни.

Новий рік, з показником у 47%, хоча й залишається популярним святом, але займає нижче місце в «рейтингу» порівняно з попередніми роками, коли він ділив перші місця з Різдвом Христовим та Великоднем.

Свята, як День Конституції України (28%), Міжнародний жіночий день (21%) та Трійця (17%), також мають певну популярність, хоча і займають нижчі позиції у списку.

Графік 1.  Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими) серед населення України, лютий 2024 року

Аналізуючи динаміку популярності свят серед населення України за 2021, 2023 та 2024 роки (див. таблицю 1), ми бачимо, що порівняно з 2021 роком, тобто до повномасштабного вторгнення, відбулися значні зміни, а порівняно з 2023 роком вони значно менші.

Різдво Христове та Великдень продовжують займати перші місця за популярністю, з незначним  (у межах похибки вибірки) зростанням для Різдва та невеликим зниженням для Великодня в 2024 році порівняно з 2023 роком. Це свідчить про стабільність традиційних релігійних цінностей серед населення, які мають асоціацію родинних свят.

Найбільші зміни відбулися зі ставленням до Дня Незалежності України і Дня захисників і захисниць України.

День Незалежності України до повномасштабної війни з Росією цінували лише 37% населення, у 2023 році – 63%, а зараз – 64%. У 2013 році, до нападу Росії на Україну, це взагалі було одним з найменш популярних свят – лише 12% вважало його важливим чи улюбленим.    День захисників і захисниць України був популярним у 2021 лише серед 29%, у 2023 році –серед 54%, а зараз, у лютому 2024 року – серед 58%. Тобто майже на 30 процентних пунктів більше порівняно з 2021 роком. Це відносно нове свято, яке було започатковане у 2014 році (тоді воно мало назву День захисника України) замість Дня захисника Вітчизни, яке відзначалося 23 лютого.  Його популярність на момент заснування була дуже низькою,  і навіть через декілька років, у 2017 році, тільки 10% відзначали це свято (нижчий був показник лише у Дня Конституції – 5%). День Конституції України після початку повномасштабної війни став удвічі більш популярним (з 14% до 28%), а зараз показник становить 28% (різниця з 2023 роком незначуща),  це також відображає ріст важливості свят, пов’язаних саме з державою.

Ставлення до Нового року за рік майже не змінилося (несуттєве зниження з 52% до 47%), але порівняно з ситуацією до вторгнення це свято спустилося з майже першого місця на 5-те.

Суттєво зменшилася також популярність Дня Перемоги (з 30% до 11%) і Дня праці 1 травня (з 12% до 4%).

Таблиця 1.  Як змінилася популярність свят з 2021 до 2024 року

Розглянемо більш детально ставлення до Міжнародного жіночого дня (див. графік 2). Як бачимо, ставлення до нього погіршилося, його популярність за останні два роки знизилася з 34% до 21% (зокрема, є зниження з 25% у 2023 році до 21% зараз, у 2024 році). Серед жінок воно трохи більш популярне (23%), ніж серед чоловіків (18%). У 2017 році це свято було одним з найбільш улюблених, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%).

Графік 2. Міжнародний день 8 березня, % респондентів, для яких свято є найбільш важливим чи улюбленим

Володимир Паніотто, коментар до результатів опитування щодо святкування 8 березня

Запитання про те, які свята найбільш важливі чи улюблені, залежить від дати проведення опитування. Чим ближче до цього свята – тим частіше його згадують респонденти. Тому для вивчення динаміки зазвичай ми запитуємо про свята кожного року в той самий час (у лютому). Крім того, в останні роки через ковід, а зараз через повномасштабне вторгнення, ми проводимо опитування  не методом інтерв’ю «обличчям до обличчя», а за допомогою телефонного опитування, що теж має певний вплив на результати (див. більш детально https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1036&page=1&t=9).

На графіку 2 наведена динаміка відсотку людей, які вважають Міжнародний жіночий день 8 березня своїм улюбленим чи важливим святом. Час від часу через ініціативу деяких депутатів або публічних осіб скасувати це свято точаться дискусії з приводу того, чи має сенс це робити. З моєї точки зору зараз для нашого суспільства важлива як ніколи єдність і зайві дискусії з непринципових питань тільки шкодять боротьбі з ворогом. Крім того, взагалі для скасування тих чи інших свят, які відповідають багаторічним традиціям, потрібно спочатку переконати населення і сформувати позитивне ставлення до цього рішення. Поки існує більше 10-15% людей, які є прихильниками цього свята, ініціатива його скасування не виглядає доречною, а зараз прихильників 21% (а серед жінок 23%),  соціальні умови для цього поки що не створені. Як бачимо з графіку 1 кількість прихильників цього свята постійно зменшується в останні роки досить швидкими темпами і через декілька років залишиться менше 10% прихильників цього свята (як зараз це стало з Днем праці 1 травня – 5%). Тоді буде природно скасувати це свято.

Додаток 1. Формулювання запитання з анкети

Які з цих Державних свят України є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. НЕ БІЛЬШЕ 5 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Додаток 2. Таблиці

Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят.

Таблиця 2. Динаміка по Україні в цілому з 2013 до 2024 рр., %

* телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв’ю