Прес-реліз підготував Володимир Паніотто

-   Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців і поляків, потім до канадців і американців, а далі йдуть німці, французи і євреї (з приблизно однаковими значеннями соціальної дистанції).  Найгірше в Україні ставляться до росіян-жителів росії, потім до білорусів-жителів Білорусі.

-   За рік з жовтня 2022 до жовтня 2023 також дещо погіршилося ставлення до російськомовних українців.

-   Після початку великомасштабної війни з 2021 до 2022  рівень ксенофобії дещо підвищився через погіршення ставлення до росіян і білорусів, а за останній рік з жовтня 2022 до жовтня 2023 дещо знизився через покращення ставлення до союзників (канадців, американців, німців і французів).   

-   Взагалі ж з 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав. З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів.  Далі  індекс ксенофобії коливається довкола цього значення,  у жовтні 2023 він був трохи нижче 4-х (точніше 3.7). Цей рівень не є високим, він показує, що для більшості етнічних груп населення України підтримує дистанцію 3, 4 або 5 (тобто не хотіли б, щоб представники цих етнічних груп були членами їх родин і близькими друзями, але готові їх бачити сусідами, колегами по роботі і жителями України)

Презентуємо дані дослідження, що проведено два місяці тому (аналіз результатів опитування займає певний час).   29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Методологічні зауваження

Зазвичай ми наводимо методологічну інформацію у додатках, але в даному випадку необхідні попередні пояснення.   З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп.  Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н.Паніною).  Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп.  Це називається соціальною дистанцією.  Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну) .  Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Я згоден допустити представників названої в рядку національної групи..   ...

(ДИВІТЬСЯ ТАБЛИЦЮ 1, ДЕ ВОНИ ПЕРЕРАХОВАНІ В АЛФАВІТНОМУ ПОРЯДКУ)

МОЖЛИВІ КІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ ПО КОЖНІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ГРУПІ

Таблиця 1

І т.д., перелік груп у додатку

Результати опитування.

Ієрархія соціальних дистанцій

На графіку 1 наведена соціальна відстань (середній індекс, отриманий за допомогою шкали Богардуса) від населення України до тих чи інших етнічних груп.

Графік 1 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (шкала Богардуса), жовтень 2023

Найменша соціальна дистанція до україномовних українців (індекс 2,03), далі йдуть поляки і росйсько-мовні українці  (індекс практично однаковий -  2,93 і 2.95),  відповідно, більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів.  Потім йдуть канадці і американці (індекси теж практично однакові – 3,04 і 3,07), і німці, французи і євреї-жителі України (індекси від 3,32 д 3,39, різниця статистичо незначуща) .  Найбільша соціальна дистанція до африканців (4,69), ромів (4,75), росіян-жителей України (4.96), білорусів – жителей Білорусі (5.30).  Останнє місце з найбільшою соціальною дистанцією, природно, займають росіяни-жителі Росії (6.38).   Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів.

Якщо порівнювати ці дані з минулим роком (див.таблицю 1), то ми бачимо, що суттєво (на 0.5 бала і більше) зменшилася соціальна дистанція, тобто покращилося ставлення до канадців, американців, німців і французів, тобто до представників головних союзників України в боротьбі з росією.  Ставлення до поляків не змінилося, так як воно і так було на високому рівні (зауважимо, що дослідження проводилося до блокування українсько-польского кордону польскими фермерами).   За останній рік погіршилося лише ставлення до російськомовних українців.

Таблиця 1 .  Динаміка соціальної дистанції від дорослого населення України до деяких етнічних груп з вересня 2022 до жовтня 2023.

Для інтерпретації наших результатів слід взяти до уваги, що деякі групи проживають тільки за межами України (наприклад, американці, французи),  деякі переважно в Україні (українці, кримські татари), а деякі і в Україні і за ії межами (наприклад, росіяни, білоруси).   В шкалі Богардуса, що була адаптована в 1994, такого розділення не було, і шкала використовувалася  без цього розділення до 2022 року (цей недолік був давно зрозумілий, ми навіть проводили деякі експерименти з порівняння результатів, але не хотіли втратити динаміку за багато років).  В результаті раніше частина респондентів мала на увазі громадян України, частина – громадян іншої держави, що ускладнювало інтерпретацію даних.  Щодо росіян і білорусів ця різниця не виглядала неприродною до 2013 року, 90% населення України позитивно ставилися до росії і ще більший відсоток – до росіян,  вони займали друге місце в ієрархії за шкалою Богардуса після самих українців.  У 2022 році ми розділили росіян на жителів України і Росії та  білорусів теж на жителів України і Білорусі, а результати по цих двох групах для порівняння з довоєнними роками – це середня арифметична ставлення до росіян - жителів Росії і росіян – жителів України і аналогічно для білорусів.   Щодо євреїв, то ми запитували тільки про євреїв – жителів України.   На графіку 2 – порівняння результатів опитування 2023 року з 2013.

Графік 2. Порівняння соціальної дистанції від дорослого населення України до деяких етнічних груп з вересня 2013 до жовтня 2023.

Як бачимо, у 2013 ставлення українців до росіян і білорусів було кращим, ніж до всіх інших етнічних груп.  Зазначимо, що воно було найкращим протягом всього періоду спостережень, більше 25 років,  навіть після 2013 року соціальна дистанція до росіян і білорусів була найменшою після українців, вони займали 2 та 3 місце за соціальною відстанню після українців.  Ситуація змінилася тільки після широкомасштабного вторгнення лютого 2022.  Зараз ставлення до росіян найгірше серед всіх етнічних груп (80% респондентів не хоче їх бачити навіть як туристів),  а ставлення до білорусів майже найгірше (нагадаємо, що ця оцінка є середньою від ставлення до білорусів – жителів Білорусі і жителів України, ставлення до білорусів-жителів Білорусі, як видно з таблиці 1 і графіку 1 є гіршим, ніж до всіх етнічних груп, крім росіян).  Ми бачимо з графіку 2,  що росіяни і білоруси змістилися з початку списку на його кінець, ставлення до поляків, американців і канадців значно покращилося, а інші етнічні групи змінили своє місце в ієрархії не більше, ніж на 1-2 позиції.

Соціальна відстань до росіян – жителів росії у 6.38 при максимумі 7  (нагадаємо, 7 - «не пускав би в Україну») вища ніж до будь-якої етнічної групи за 29 років вимірювання соціальної дистанції.   Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів – жителів Білорусі – 5.30, див.таблицю 1  (як бачимо з таблиці розподілів у додатку 23% готові бачити білорусів лише як туристів, а 46% взагалі не пускали би в Україну).  Соціальна відстань також значно зросла у порівнянні з 2013 роком.  На жаль,  суттєво погіршилося також ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні. Ставлення до євреїв – мешканців України трохи покращилося з 2013 року (але поскілку ставлення до американців і канадців покращилося ще більше, вони «обігнали» євреїв в ієрархії, див графік 2) . 

Динаміка ксенофобії

На графіку 2 наведена динаміка індексу ксенофобії, який розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (крім того, як вже було сказано, для росіян і білорусів у 2022 і 2023 ми використали середнє арифметичне дистанцій для мешканців України і мешканців Росії і відповідно мешканців Білорусі) .  Назва індексу умовна (можна було б назвати його і індексом толерантності), цей індекс ми розглядаємо як показник, який  хоча й не вимірює ксенофобію (або толерантність) безпосередньо, але пов»язаний з  рівнем ксенофобії  (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником).

Графік 3 . Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2023 (середнє для 13 етнічних груп значення соціальної дистанції за шкалою Богардуса).

Як бачимо, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів.  З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів.  Далі  індекс ксенофобії коливається довкола цього значення,  у жовтні 2022 він фактично дорівнюва 4 (точніше 3.99), зараз трохи знизився до 3.7. [1]    Цей рівень не є високим, він показує, що для більшості етнічних груп населення України підтримує дистанцію 3, 4 або 5 (тобто не хотіли б, щоб представники цих етнічних груп були членами їх родин і близькими друзями, але готові їх бачити сусідами, колегами по роботі і жителями України).  У таблиці Д1 у Додатку є розподіл для кожної етнічної групи.

Коментар президента КМІС В.Паніотто

Як відмічалося і в прес-релізах попередніх років рівень ксенофобії в Україні не є високим, але і не є дуже низьким, індекс ксенофобії (середнє значення соціальної дистанції) приблизно дорівнює 4.0.   Н.Паніна і Є.Головаха вважають, що значення, які менше 4.0, свідчать про відкритість (толерантність), а значення від 4 до 5 – про національну відокремленість (бажають у сім’ї та з друзями спілкуватися з представниками своєї етнічної  групи, а із сусідами та на роботі готові спілкуватися з іншими  групами). Рівень ксенофобії в Україні в цілому є середнім між відкритістю і національною відокремленістю.

Незважаючи на війну,  рівень ксенофобії в Україні в цілому залишається стабільним.  Серед українців протягом багатьох років зберігається толерантне ставлення до євреїв (на додачу до того, що більшість українців зараз підтримують Ізраїль у конфлікті з Палестиною, до того ж рівень підтримки більше, ніж в США чи Великій Британії https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1334&page=1). Це розвіює міфи про Україну як державу з поширеним антисемітизмом.

А от ставлення до росіян - мешканців Росії і білорусів – мешканців Білорусі очікувано значно погіршилося. 

Неочікуване те, що ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні, теж погіршилося.  Негативним явищем є також погіршення ставлення до російськомовних українців.   Можливо, що погіршення ставлення до росіян-жителів України  і до російськомовних українців пов’язано з тим, що до початку широкомасштабної війни серед них був вищий відсоток тих, хто підтримує проросійські партії, ніж серед україномовних українців.  Але зараз ситуація радикально змінилася.  Усі опитування КМІС і інших соціологічних компаній після 24 лютого 2022 року засвідчують, що хоча громадяни України, що є етнічними росіянами, і російськомовні українці і дещо відрізняються за своїми поглядами, але насправді більшість із них цілком є проукраїнськи налаштованими громадянами. Наприклад, серед них більшість виступають і за членство в ЄС та НАТО. В Україні дуже сильно зменшилася (за деякими показниками майже зникли) регіональна і мовно-етнічна диференціація.  Жахлива дійсність швидко розвіяла ілюзії прихильників росії про можливість співробітництва з цією країною і зробила їх противниками росії і прихильниками НАТО.  Можливо, що не всі усвідомлюють ті радикальні зміни, що відбулися у нашому суспільстві. 

Ми маємо усвідомити цю нову реальність, наші громадяни  - і етнічні росіяни і російськомовні українці і представники інших етнічних груп – пліч-опліч боряться з ворогом. Ворог знаходяться не серед нас,  а веде активну інформаційну війну, щоб посіяти між нами ворожнечу, в тому числі і  між мовно-етнічними групами.   Ми маємо уважно слідкувати за міжетнічними стосунками громадян України, щоб протистояти негативним тенденціям, які можуть знизити інтегрованість нашого суспільства. 

Додаток 1. Таблиці

Для вірної інтерпретації наведених у таблиці Д1а результатів слід прийняти до уваги, що для перших 6 пунктів шкали є певна кумулятивність. Якщо людина погоджується, щоб представник тієї чи іншої групи був членом ії родини, то, природно, він тим більше згоден, щоб він був другом, сусідом, колегою, жителем або гостем України.  Наприклад, 31.3% респондентів  погоджується, щоб американці були гостями України.  Це не означає, що погоджується тільки 31.3%, це означає, що погоджуються і ті, хто готовий допустити більш близькі стосунки, тобто реальна кількість тих, хто погоджується, дорівнює 21.1%+20.5%+8.6%+7.3%+5.4%+31.1%=94.2%.   Власне, не погоджується лише 5.8%.

Тому нижче наведена також таблиця Д1б з кумулятивними відсотками, де це краще видно.   В кожній клітині стоїть відсоток тих, хто готовий допустити цей рівень стосунків і всі попередні.

Таблиця Д1а. Розподіли відповідей щодо етнічних груп, жовтень 2023, %

Таблиця Д1б-кумулятивна.

Розподіли відповідей щодо етнічних груп, жовтень 2023,  кумулятивний %

Таблиця Д2.  Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) етнічних груп, жовтень 2023

Таблиця Д3.  Індекс ксенофобії (середня соціальна відстань за шкалою Богардуса) за роками

Додаток 2. Характеристики вибірок з 2014 до 2022 років

Омн_лют 2014

КМІС  провів опитування громадської думки «Омнібус» з 8 по 18 лютого 2014 року. Методом особистого(«фейс-ту-фейс») інтерв'ю опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Омн_жовт2014

З 9-19 жовтня 2014 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2025 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім Луганської області та АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Омн_вер2015

З 9 по 24 вересня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки.Методом особистого інтерв'ю опитано 2041 респондент, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною, в Донецькій області на територіях, що підконтрольні Україні, та в Донецьку (який не є підконтрольним Україні).

Омн_вер2016

З 16 по 26 вересня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Омн_трав2017

З 20 по 29 травня 2017 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040  респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. 

Омн_вер2018

З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки з застосуванням планшетів. Методом особистого інтерв'ю опитано 2026 респондентів, що мешкають у 109 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Омн_вер2019

З 6 по 16 вересня 2019 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Омн_лист2021

З 2 до 11 листопада 2021 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI)  опитано 2003 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Омн_вер 2022

З 7 до 13 вересня 2022 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI)  опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.