Тринадцята Міжнародна конференція імені Сахарова на тему "Як здобути тривалий мир? Україна і світ після припинення вогню" відбулася 18-19 травня 2023 року у Вільнюсі. Ця конференція ставила завдання розглянути складні питання, з якими Україна буде стикатися після припинення війни.

Вплив конфлікту в Україні був нищівним: руйнування інфраструктури, криза економіки, найбільша криза біженців в Європі з часів Другої світової війни, десятки тисяч загиблих та сотні тисяч людей, які потерпіли від наслідків війни. Тепер експерти зібралися разом, щоб обговорити складні виклики відбудови та шлях до сталого майбутнього.

Хоча війна далека від швидкого завершення багато проблем виникають вже зараз і важливо готуватися до післявоєнного періоду та формувати краще майбутнє. Ця конференція надала можливість для цілеспрямованого діалогу, де ключові зацікавлені сторони змогли обмінюватися ідеями, уявленнями та рішеннями.  Зараз на основі роботи експертів готуються рекомендації для уряду і громадянського суспільства України.

Багатогранна програма конференції охоплювала такі теми, як демократія та верховенство права, відновлення та екологія, травми, пам'ять та одужання, національне примирення та багато іншого

Організатори конференції   на чолі з Робертом Ван Вореном (Robert van Voren. Виконавчий директор Дослідницького центру Андрія Сахарова та виконавчий директор FGIP)  зуміли зібрати дуже сильну групу експертів.  З української сторони приймали участь Ярослав Грицак, Андрій Длигач, Ольга Айвазовська, Мирослав Маринович, Олександра Матвійчук, Валерій Пекар, Ірина Пінчук, Тетяна Печончук та інші.  Були також представники Європейських структур та міністерств деяких країн ЄС і науковці Великобританії, Німеччини, Франції, Литви, Нідерландів та інших країн.  Наприклад, Тімоті Ґартон Еш (Сполучене Королівство), професор європейських студій в Оксфордському університеті, Анна-Карін Крокстаде, заступниця голови відділу з питань України Європейської служби зовнішньої діяльності, Едуард Клейн -  редактор німецького журналу  Ukraine-Analysen  та дослідник у Відділі Східноєвропейських досліджень Університету Бремена та багато інших.  Див. програму конференції  programa-konferencii-18-05-2023.pdf (sakharovcenter-vdu.eu)

Упродовж лютого-березня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» соціологічне дослідження «Думки і погляди населення Львівської агломерації». Дослідження проведене в рамках розробки Стратегії розвитку Львівської агломерації.

Усього методом особистих інтерв'ю було опитано 3016 мешканців Львівської агломерації (у Львівській громаді та у 18 інших громадах).   

Повну версію аналітичного звіту українською мовою можна завантажити за посиланням.

Упродовж 22 лютого-6 березня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 985 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 985 респондентів (перша хвиля) (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 1 респондента (з 985), який наразі проживє в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 2 респондентів (з 2002), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 3).  Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Нещодавно був оприлюднений проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України, де пропонується запровадження покарання за поширення недостовірної інформації.

Ця ініціатива викликала резонанс у суспільстві та активно обговорюється. Ми пропонуємо подивитися на проблему під дещо іншим кутом зору, а саме – а як самі українці оцінюють свою здатність відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків. Для початку доцільно нагадати окремі результати комплексного дослідження, яке проводив КМІС на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» у липні 2022 року[1]. Так, насамперед очевидним є зміна ландшафту каналів комунікації з переходом до виразного домінування цифрових каналів (особливо – телеграм-каналів[2]). Телебачення досі відіграє вагому роль, проте в динаміці ми бачимо значне зростання користування саме цифровими джерелами. Разом з цим 40% українців вважають, що «зараз існує так багато різних джерел інформації, що мені важко визначити, які з них дають дійсно правдиву інформацію про події» (52%, навпаки, попри розмаїття джерел можуть визначити такі, що дають правдиву інформацію). При цьому 56% покладають саме на державу відповідальність за боротьбу з фейками і неправдивою інформацією (на самих громадян покладають таку відповідальність 35%). Досить суперечливими є і думки українців щодо регулювання медіа сфери. З одного боку, 60% вважають, що «ЗМІ повинні мати можливість обґрунтовано критикувати дії влади» (проти 32%, які хочуть, щоб ЗМІ підтримували лінію влади). З іншого боку, 60% «для зміцнення захисту від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах» (30% вважають це обмеженням прав і свобод громадян).

Крім цього, раніше у 2018-2019 роках КМІС ставив респондентам на замовлення ГО «Детектор медіа» запитання «Чи вважаєте Ви, що самі здатні відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків?»[3]. У грудні 2022 року КМІС додав це запитання до власного всеукраїнського опитування для аналізу динаміки (див. у Додатку 1 методологію дослідження). Якщо в лютому 2019 року 52% відповіли, що можуть відрізнити якісну інформацію, то в грудні 2022 року – 78%, в т.ч. з 21% до 38% стало більше тих, хто відповів твердо «так». Зниження відбулося як за рахунок тих, хто вважає себе нездатним відрізнити якісну інформацію, так і за рахунок тих, хто раніше не міг визначити свою думку (представників обох цих категорій стало менше).