Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС продовжує співпрацю з відомим британським науковцем і великим другом України Тімоті Гартоном Ешем (Timothy Garton Ash). У лютому 2023 року на його прохання КМІС ставив респондентам запитання щодо відносин України із Заходом[1].

Зараз, у вересні-жовтні 2023 року, КМІС на прохання Тімоті Гартона Еша поставив запитання щодо значення членства в ЄС для українців, пріоритетність вступу до ЄС чи НАТО і сприйняття росії як частини Європи.

За результатами попередніх опитувань КМІС 82% респондентів погоджуються, що майбутнє України як процвітаючої вільної країни залежить від того, чи вона стане членом ЄС (лютий 2023 року). Водночас 92% українців хотіли б, щоб Україна стала членом ЄС, а 89% – членом НАТО (травень 2023 року). Тобто наразі у суспільстві склався консенсус щодо підтримки європейської і євроатлантичної інтеграції.

Проте потрібно враховувати, що мотиви підтримки вступу до ЄС можуть відрізнятися серед різних українців. КМІС під час опитування ставив респондентам запитання «Членство України в Європейському Союзі має найбільше значення для...» і пропонував на вибір п’ять різних мотивів. Респонденти мали обрати з них три і називати в порядку важливості. Відповідно, ми можемо порахувати, який % українців зараховують певний мотив до топ-3, а який % – зараховує до найбільш важливого мотиву підтримки євроінтеграції.

Як можна бачити на графіку 1, є два найбільших мотиви – забезпечення довгострокової безпеки (59% респондентів зараховують до топ-3 мотивів) і економічні перспективи (57%). Утім, інші мотиви також обрали досить багато респондентів: майбутнє української демократії (44%, зокрема, кожен п’ятий вважає цей мотив найважливішим), забезпечення верховенства права (45%), міжнародне визнання місця України в Європи (41%).

Графік 1. Членство України в Європейському Союзі має найбільше значення для... Вкажіть, будь ласка, три з наведених відповідей у порядку їх важливості.

У всіх регіонах України насамперед українці говорять про безпекові та економічні мотиви підтримки євроінтеграції. Проти і інші фактори у всіх регіонах відіграють високу важливість.

Таблиця 1. Членство України в Європейському Союзі має найбільше значення для... (регіональний вимір)

Хоча абсолютна більшість українців підтримують вступ і в ЄС, і в НАТО (і ці процеси є пов’язаними та паралельними для України), проте все одно українці формують уявлення, що є більш пріоритетним наразі для країни.

Так, 54% українців вважають, що наразі більший пріоритет – членство в НАТО. Віддають перевагу членству в ЄС – 24% (решта респондентів або відповіли «ні те, ні інше» або не змогли взагалі відповісти). При цьому у всіх регіонах більше тих, хто віддає перевагу НАТО перед ЄС.

Графік 2. Що має бути пріоритетним для України – членство в ЄС чи в НАТО?

Разом з досягненням консенсусу щодо вступу до ЄС і НАТО (і відповідним баченням України частиною Європи), паралельним процесом було відмежовування від росії. Так, наразі майже 80% українців вважають, що Україна і росія повинні мати кордони, митниці, візи тощо. Разом з цим у світоглядному вимірі дискутується питання взагалі щодо належності росії до Європи.

Респондентам ставилося запитання, чи вважають вони росію частиною Європи за чотирма критеріями (або респондента також могли назвати свій варіант-критерій належності до Європи). Отже, хоча б за одним з критеріїв 59% вважають росію частиною Європи, а 41% українців узагалі за жодним критерієм не вважають росію Європою. При цьому переважно мова йде про географію: 48% українців вважають росію географічно Європо, а 47% так не вважають. Водночас лише 10-14% українців вважають росію Європою політично, культурно чи за перебуванням у системі цінностей.

Графік 3. Росія є частиною Європи…

Прикметним є те, що у всіх регіонах більшість відкидають політичну / культурну / ціннісну належність росії до Європи. Навіть щодо географічного критерію у всіх регіонах не більше половини зараховують росію до Європи.

Таблиця 2. Росія є частиною Європи… (регіональний вимір)

% відповіли «так»

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Результати опитування, з одного боку, цілком очікувано показують пріоритетність для України гарантування безпеки і економічного розвитку, що є найбільшими драйверами підтримки євроінтеграції. Водночас пріоритетність між ЄС і НАТО показує, що топ-фактор – це все-таки безпека (і за іншими даними ми бачимо, що за рік значно зросло безальтернативне наполягання саме на вступі до НАТО).

Разом з цим, з іншого боку, важливо підкреслити, що українці не зводять європейську та євроатлантичну інтеграцію до утилітарних бажань захисту і добробуту. І ЄС, і НАТО є також ціннісними союзами (попри деяких членів-ренегатів). Серед українців 95% хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією. Тому важливо, що серед драйверів підтримки євроінтеграції велика частка українців говорять і про демократію, і про верховенство права, і про європейську ідентичність України.

В останньому випадку ми бачимо не тільки підкреслення європейськості України, але і процес заперечення європейськості за росією. Українці все чіткіше бачать прірву між собою як легітимної частини Європи та росією, яка є чужою для Європи.