Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Корупція лишається одним із найбільш дратівливих для українців аспектів (окрім війни корупція фактично є топ-проблемою за версією українців). Ми можемо спостерігати дуже гостру реакцію як на самі випадки корупції, так і навіть на результати опитувань, що її стосуються (в останньому випадку, до речі, гострота реакції простежується і серед громадськості, і серед влади). За останні місяці в Україні за результатами діяльності правоохоронних органів та журналістських розслідувань інтенсивно обговорювалися різні кричущі корупційні випадки.

Водночас потрібно розуміти, що інтенсивне медіа висвітлення може як свідчити про серйозні спроби боротьби з корупцією, так і, навпаки, частиною населення сприйматися як чергове свідчення тотальної, практично безнадійної просякнутості українського суспільства корупцією. Ми поставили респондентам запитання, а як вони самі сприймають нинішню ситуацію з боротьбою з корупцією. Більшість українців – 59% – вважають, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією та позитивні зрушення. Водночас істотна частка респондентів обирали варіант відповіді, що останні справи є свідченням «безнадійної корумпованості України і позитивних змін немає» (34%).

Раніше КМІС не ставив запитання у такому формулюванні, тому важко однозначно говорити про динаміку настроїв. Разом з цим узимку 2022-2023 років КМІС провів на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» чергове масштабне опитування щодо стану корупції. Одним із запитань було «Як Ви вважаєте, наскільки ефективно органами влади України ведеться боротьба з корупцією?». Якщо в 2018 році 25% відповіли «скоріше ефективно», то взимку 2022-2023 року – 50%. Тому ми можемо обережно припускати, що зараз думки українців щодо боротьби з корупцією більш оптимістичні, ніж були до широкомасштабного вторгнення (і порівняно з тим, що було до Революції Гідності).

Графік 1. За останні декілька місяців у ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що…

Із Заходу на Схід стає менше тих, хто вважає, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією. Хоча при цьому в інших регіонах, крім Сходу, більше тих, хто позитивно оцінює ситуацію, ніж тих, хто оцінює негативно. Так, на Заході 65% вважають, що боротьба є проти 32%, які, навпаки, вважають Україну «безнадійно корумпованою». У Центрі співвідношення 60% проти 34%, на Півдні – уже 53% проти 40%. На Сході вже трохи більше тих, хто негативно оцінює ситуацію – 49% проти 45%, які вважають, що боротьба з корупцією є.

Графік 2. Сприйняття боротьби з корупцією в регіональному вимірі

Критичні оцінки ситуації з корупцією пов’язані з вищою готовністю до територіальних поступок. Так, серед тих, хто негативно оцінив ситуацію, 25% готові до територіальних поступок, у той час як серед тих, хто бачать позитивні зрушення – 4%.

Разом з цим, навіть серед тих, хто критично сприймає ситуацію з корупцією, переважна більшість (66%) виступають проти територіальних поступок (серед тих, хто позитивно оцінює ситуацію – 88% проти поступок)

Графік 3. Готовність до територіальних поступок залежно від того, як оцінюють боротьбу з корупцією в Україні

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Корупція є потужним тригером для українців, оскільки уособлює в собі для пересічних громадян як морально-етичний вимір забезпечення справедливості, так і причину недостатньо високих стандартів життя. Ми раніше вже зазначали, що на тлі вторгнення в Україну простежується ріст довіри до інституцій, які асоціюються з відсіччю ворогу. Водночас низькою лишається довіра до інституцій у сфері забезпечення справедливості, як-от суди чи прокуратура або антикорупційні органи. Зараз вікно можливостей для них також відкрите, тому критично важливо здійснити необхідні трансформації.

Соціальні науковці в численних дослідженнях показували, що суб’єктивне сприйняття дійсності часто має сильніший вплив, ніж об’єктивний стан. У період до / після Революції Гідності за результатами масштабних опитувань КМІС щодо корупції об’єктивна залученість населення до корупції знизилася, а за суб’єктивним сприйняттям громадянам здавалося, що її стало більше (тому що медіа почали себе вільніше почувати і в медіа просторі було більше інформації). Водночас таке суб’єктивне сприйняття мало суттєвий політичний вплив.

Зараз питання боротьби з корупцією є питанням не просто справедливості і гідного життя, а і взагалі виживання України. З одного боку, Західні партнери під приводом корумпованості можуть обмежити підтримку України. З іншого боку, це може вплинути і на уявлення самих українців про справедливість у державі та знизити рівень мотивації до волонтерської роботи і захисту від ворога.

 Боротьба з корупцією є колективною справою і влади, і медіа, і громадського сектору, і простих громадян. Боротьба з корупцією – це розбудова інституцій та формування нових прозорих і справедливих правил гри. Боротьба з корупцією – це тривалий процес на роки. Влада повинна зі свого боку усвідомлювати важливість системної боротьби з корупцією, демонструвати прозорість у своїх рішеннях, ефективно взаємодіяти та комунікувати з медіа та громадськістю. Медіа та громадськість зі свого боку мають усвідомлювати важливість балансу висвітлення ситуації. Будь-яка потенційно корупційна справа – це не привід заробити собі «політичний або глядацький рейтинг». Висвітлення антикорупційної діяльності має лишати у пересічних громадян не відчуття безнадійності, а відчуття, що потроху дракон долається.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

За останні декілька місяців у ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що… РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ