Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 4-27 грудня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». На замовлення Асоціації «Фахова асоціація піротехніків України» до опитувальника були додані запитання, що стосувалися використання феєрверків і салютів. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2005 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 3 респондентів (з 2005), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

24% респондентів упродовж 2021 року (тобто останнього року перед повномасштабним вторгненням) особисто використовували які-небудь піротехнічні засоби. Водночас переважно мова йде про використання лише на великі свята.

Графік 1. Чи використовували Ви особисто піротехнічні вироби (хлопавки, петарди, салюти, феєрверки тощо) під час святкувань протягом минулого 2021 року?

На період воєнного стану в Україні заборонене використання феєрверків і салютів. Респондентам ставилися два запитання щодо того, чи доцільно продовжувати заборону на використання феєрверків і салютів після Перемоги. Спочатку респонденти мали відповісти, чи взагалі варто продовжувати заборону на використання феєрверків і салютів після закінчення воєнного стану. Потім, якщо респондент відповідав «так» (тобто підтримував продовження такої заборони), ставилося додаткове запитання, на який період варто продовжити заборону – на певний термін чи взагалі назавжди. На графіку нижче наведені зведені відповіді на обидва запитання.

Загалом, більшість респондентів (61%) вважають, що після закінчення воєнного стану варто відновити дозвіл на використання феєрверків і салютів, хоча є відмінності щодо термінів, коли можна знову дозволити: 29% вважають, що це можна зробити прямо одразу, 7% – протягом 3-х місяців після закінчення воєнного стану, 25% – протягом 1-го року після закінчення воєнного стану. Наполягають на забороні використання феєрверків і салютів назавжди – лише 21%. Решта 18% мають невизначене ставлення щодо питання заборони використання феєрверків та салютів.

Графік 2. Ставлення до заборони використання феєрверків і салютів після закінчення воєнного стану

Більше половини українців (55%) відповіли, що Перемогу над росією будуть святкувати феєрверками та салютами.         

Графік 3. Чи будете Ви святкувати феєрверками та салютами нашу Перемогу після завершення війни з росією?

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Ф1. Чи використовували Ви особисто піротехнічні вироби (хлопавки, петарди, салюти, феєрверки тощо) під час святкувань протягом минулого 2021 року?

Ф2. Чи будете Ви святкувати феєрверками та салютами нашу Перемогу після завершення війни з росією?

Ф3. Владою на період воєнного стану в Україні введено заборону на продаж та використання феєрверків і салютів (окрім хлопавок та бенгальських вогнів). Чи підтримуєте Ви продовження заборони продажу та використання феєрверків і салютів (окрім хлопавок та бенгальських вогнів) після закінчення воєнного стану в Україні?

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВІДПОВІВ «ТАК» НА ЗАПИТАННЯ Ф3

Ф4. На який термін, на Вашу думку, необхідно ввести заборону продажу та використання феєрверків і салютів (окрім хлопавок та бенгальських вогнів) після закінчення воєнного стану в Україні?

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 3 респонденти з 2005 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.