Пресреліз підготовлений Виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 26 травня-5 червня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 984 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 984 респондентів 32 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Перед широкомасштабним російським вторгненням у листопаді 2021 року і січні 2022 року КМІС запитував респондентів, чи здатен, на їх думку, В. Зеленський ефективно спрацювати як Верховний Головнокомандувач та організувати оборону країни. Зараз, у травні 2023 року, КМІС повторив запитання для відстеження, наскільки змінилися погляди українців з цього питання.

На графіку 1 наведені відповіді респондентів. Як можна бачити, перед широкомасштабним вторгненням лише третина українців вважали, що В. Зеленський здатен ефективно спрацювати як Верховний Головнокомандувач. Причому між листопадом 2021 року і січнем 2022 року впевненість у цьому навіть дещо знизилася. Утім, після широкомасштабного вторгнення українці кардинально змінили свої погляди і наразі 86% вважають, що В. Зеленський ефективно працює як Верховний Головнокомандувач.

Графік 1. На Вашу думку, Володимир Зеленський здатен чи не здатен ефективно працювати як Верховний Головнокомандувач та організовувати оборону країни?

На графіку нижче дані наведені в регіональному. У всіх регіонах України[1] абсолютна більшість населення вважають, що В. Зеленський ефективно працює як Верховний Головнокомандувач.

Графік 2. Здатність В. Зеленського ефективно працювати як Верховний Головнокомандувач у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Сприйняття здатності В. Зеленського ефективно працювати як Верховний Головнокомандувач демонструє одразу декілька важливих тенденцій у суспільних настроях.

По-перше, підтверджується концепція «rally around the flag» («гуртування навколо прапора») – згуртування населення довкола лідера у дуже важких ситуаціях, особливо – під час війни. Ця концепція була запропонована у 1970 американським соціологом Джоном Мюллером і спостерігалася у різних країнах. До середини лютого 2022 року була стійка тенденція до зниження довіри та схвалення діяльності В. Зеленського, проте після вторгнення показники різко зросли. В. Зеленський наразі сприймається українцями «на своєму місці» та є одним із символів опору окупантам.

По-друге, найвищі рівні довіри та схвалення серед населення зараз мають В. Зеленський та В. Залужний. При цьому, попри російську пропаганду та недалекоглядну позицію окремих українських суб’єктів, переважна більшість українців вірять, що політичне та військове керівництво діють злагоджено як одна команда. Українці вірять, що зараз ми нарешті відходимо від «де два українці – там три гетьмани».

По-третє, хоча громадська думка є важливою, але щодо багатьох експертних питань населення може помилятися. Дуже часто політики навіть на референдуми виносять питання, з яких точаться дискусії між експертами («президентсько-парламентською чи парламентсько-президентською має бути Україна», «який парламент краще для країни – однопалатний чи двопалатний» тощо). У цьому випадку українці спочатку здебільшого не вірили у В. Зеленського як головнокомандувача, проте після широкомасштабного вторгнення кардинально змінили свої погляди і наразі після майже півтора року війни зберігають упевненість у ньому.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

На Вашу думку, Володимир Зеленський здатен чи не здатен ефективно працювати як Верховний Головнокомандувач та організовувати оборону країни?

 (% серед усіх респондентів)  

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на травень 2023 року ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 8.3 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2022 року 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірку не потрапив жоден респондент, який наразі проживає в окупованому населеному пункті (разом з цим із загалом 984 респондентів 32 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований; зараз ці респонденти проживають в одному з населених пунктів на території, що контролюється Урядом України). За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня 2022 року були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні 2022 року методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні 2022 року ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.