Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 листопада-9 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

З травня 2022 року КМІС у своїх власних опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Зараз, у грудні 2023 року, ми повторно поставили це запитання для оцінки динаміки суспільних настроїв, що дозволяє, зокрема, зрозуміти, як змінювалися погляди населення після вторгнення.

На графіку 1 наведені відповіді респондентів. У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок: з 10% у травні до 14% у жовтні і до 19% у грудні. Разом з цим є тенденція до зниження частки тих, хто виступає проти територіальних поступок (з 84% у травні до 80% у жовтні і до 74% у грудні), хоча станом на зараз усе одно виразна більшість українців вважають, що Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій.

Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?

Починаючи з травня 2022 року, КМІС для аналізу регіональних відмінностей використовував регіон, де респонденти проживали до 24 лютого 2022 року. На графіку нижче динаміка наведена у такому вимірі. Водночас далі на графіку 3 дані наведені у розрізі регіону, де респонденти проживають на момент опитування.

Якщо між травнем і жовтнем 2023 року приріст частки тих, хто готовий до територіальних поступок, був переважно за рахунок Півдня і Сходу, то приріст між жовтнем і груднем – за рахунок Заходу і Центру. Так, на Заході зростання частки таких респондентів становить з 9% у жовтні до 20%, у Центрі – з 10% до 15%. На Півдні і Сході зміни в частці тих, хто готовий до поступок, значно менш помітні, хоча також є негативні тенденції (щодо зниження частки тих, хто проти жодних поступок).

Разом з цим, у всіх регіонах виразна більшість респондентів (від, відповідно, 68% і 69% на Півдні і Сході до 76 і 79% на Заході і в Центрі) усе одно виступають проти територіальних поступок росії.

Графік 2. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі (за місцем проживання до 24 лютого 2022 року)

Якщо ж аналізувати у розрізі регіону проживання станом на момент проведення інтерв’ю (тобто на грудень 2023 року), то простежуються подібні тенденції. Навіть серед мешканців Півдня і Сходу, які найближчі до зони бойових дій, 67% виступають проти жодних територіальних поступок (водночас готові до поступок 22% тих, хто проживає на Півдні і 25% тих, хто проживає на Сході). Ситуація серед мешканців Заходу і Центру лише трохи відрізняється в сторону лише трохи нижчої готовності до територіальних поступок.

Графік 3. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі (за місцем проживання на грудень 2023 року)

Раніше цього тижня КМІС публікував результати цього ж опитування щодо того, чи взагалі респонденти вірять в успіх України у разі належної підтримки Заходу. А також якими мають бути дії у разі значного скорочення Західної підтримки[1]. Нижче на графіках наведені дані, як на ці запитання відповідали респонденти залежно від того, вони готові до територіальних поступок чи виступають проти них.

Респонденти, які підтримують територіальні поступки, дійсно більш песимістичні у своїй поглядах – серед них 22% вважають, що росія занадто сильна і навіть належна допомога Заходу не допоможе. Утім, більшість (71%) тих, хто готовий до територіальних поступок, вірять, що за належної підтримки Заходу Україна зможе досягти успіхів.

Серед же тих, хто проти територіальних поступок, 93% упевнені в успіхові за належної підтримки Заходу.

Графік 4. Можливість досягнення Україною успіху за належної підтримки Заходу залежно від готовності до територіальних поступок

Натомість категорії респондентів щодо готовності територіальних поступок мають протилежні погляди на стратегію дій у разі суттєвого зниження підтримки Заходу. Серед респондентів, які готові до територіальних поступок, 69% вважали б за доцільне припинити бойові дії з серйозними гарантіями безпеки (28% виступають за продовження бойових дій). Водночас серед респондентів, які проти жодних територіальних поступок, навіть за умови суттєвого обмеження допомоги 70% виступають за продовження бойових дій (а за їх припинення – 22%).

Графік 5. Дії у разі суттєвого скорочення допомоги від Заходу залежно від готовності до територіальних поступок

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

За останні роки можна спостерігати, як «словник» експертів та журналістів (та й звичайних громадян) поповнюється специфічними термінами зі сфери соціальних наук та статистики. Наприклад, можна бачити активніше використання терміну «кореляція», а багато хто згадує «чорних лебедів». Один з термінів, який зараз починають частіше використовувати – «регресія до середнього». Він означає, що після сплесків певних показників можна очікувати на їх «повернення» до більш звичних («середніх») значень.

В Україні після широкомасштабного вторгнення відбувався сплеск оптимізму, який, зокрема, супроводжувався категоричністю в питаннях територіальних поступок. Було природно очікувати, що чим довше триватиме війна, тим ми будемо свідками «повернення» показників до дещо нижчих рівнів. Певний період оптимізм підтримувався яскравими перемогами на Півночі України, Харківщині та Херсонщині, проте на тлі складного 2023 року ми бачимо низхідні тенденції. В умовах високої невизначеності важко сказати, якою буде далі траєкторія – дуже можливо, готовність до поступок ще дещо зросте, проте далі стабілізується (з переважанням тих, хто виступає проти жодних поступок). Наразі можна впевнено припускати, що ключовою для суспільних настроїв буде позиція Західних партнерів і їх належна підтримка України.

Враховуючи, що зниження оптимізму було майже неминучим, замість «посипання голови попелом» варто дивитися на динаміку під іншим кутом зору. Проти України війну майже два роки веде потужна держава з великими ресурсами, сильним корупційним впливом на Заході та навіть ядерним арсеналом. Цілком обґрунтовано було би припускати тотальну просякнутість песимізмом і зневірою. Попри це і попри несправджені очікування від 2023 року виразна більшість населення все одно проти жодних поступок. Проти жодних поступок більшість населення у всіх регіонах України, і навіть ті, які прямо зараз особливо потерпають від російської навали. Тому збереження досить високої підтримки відмови від територіальних поступок є гарним результатом для суспільства і черговим свідченням його стійкості.

Крім цього, ще раз важливо зазначити, що навіть серед тих, хто загалом готовий до поступок, більшість вірить у успіх України за умови належної підтримки Заходу. Це – крик душі простих українців, які закликають Західних партнерів не зволікати з допомогою.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ

 (% серед усіх респондентів)