Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 листопада-9 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, що проживає на підконтрольній Уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Опитування КМІС та інших компаній засвідчують, що після широкомасштабної війни проблема №1 для українців – корупція. За останні місяці ми бачимо численні повідомлення про викриття політиків чи чиновників. У період до вторгнення (а саме – у жовтні 2020 року) КМІС ставив запитання щодо в цілому механізму карання політиків[1]. Тоді 67% респондентів відповіли, що «певних політиків потрібно довго і ретельно судити згідно із законами, навіть якщо це займе багато часу». Водночас радикальніший погляд («більшість політиків заслужили на народну розправу, навіть якщо це незаконно») мали 25%.

Зараз, у грудні 2023 року, ми адаптували запитання під поточний контекст боротьби з корупцією. Як можна бачити, більше половини українців – 55% – хочуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде через порушення законів. Іншої думки, що треба карати за законом, навіть якщо це займе багато, дотримуються 42% українців. Решта 3% не визначилися зі своїм поглядом.

Графік 1. Ми хотіли би також почути Вашу думки щодо окремих бажаних сторін українського суспільства. Зараз я буду зачитувати пари тверджень, а Ви скажіть, з яким з тверджень Ви в більшій мірі згодні.

Чим менше респонденти довіряють судам, тим більше вимога карати якомога швидше навіть з порушенням закону. Так, серед респондентів, які довіряють судам, 41% говорять про потреба якомога швидшого покарання. У той же час серед респондентів, які не довіряють судам, таких уже 63%. Подібна тенденція простежується і щодо довіри поліції.

Разом з цим протилежна тенденція у випадку довіри Президенту. У цьому випадку більше наполягають на якомога швидшому покаранні ті, хто довіряють Президенту.

Графік 2. Покарання корупціонерів залежно від того, чи довіряють / важко сказати / не довіряють певним суспільним інституціям

У всіх регіонах, крім Сходу, переважає прагнення якомога швидшого покарання корупціонерів. На Сході думки розділилися рівно навпіл.

Графік 3. Покарання корупціонерів у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Корупція лишається одним із найбільших подразників в українському суспільстві. На тлі критично низької довіри судам і прокуратурі все більше українців не будуть бачити легальних шляхів досягнення справедливості. Кожна наступна гучна корупційна справа буде сприйматися ще більш емоційно, а без належної каналізації справедливого громадського обурення наростатиме деструктивне невдоволення, яке розхитуватиме українське суспільство.

 Ми вже бачимо, що більшість українців вимагають покарання корупціонерів навіть з порушенням законів (і порівняно з періодом до вторгнення є радикалізація поглядів). Насправді це є тривожною тенденцією, оскільки входить у суперечність з розбудовою сучасної європейської правової держави. Останні викриття окремих чиновників здатні лише на певний час бути аргументом, що боротьба з корупцією дійсно ведеться (і на початку жовтня більшість дійсно сприймали це як ознаку спроб боротися з корупцією). Проте громадськість очікує на реальні вироки та реальну відповідальність. Тому «улюблений» метод затягування в часі та в результаті  «поховання справ» може врятувати чийогось друга-корупціонера, але може мати нищівний ефект на підтримку влади у вже скорому майбутньому. І якщо судді, наприклад, намагаються ховатися за «суддівською незалежністю», то політики несуть відповідальність перед виборцями та можуть легко втратити владу на наступних виборах.  

Разом з цим окремий заклик є до наших медіа та публічних осіб. Українське суспільство психологічно втомлене та більш сприйнятливе до гучних заголовків. Треба розуміти, що у будь-якому випадку активна боротьба з корупцією веде до ще більшої кількості гучних викриттів (тим більше на тлі відкриття електронних декларацій). Те саме корупційне викриття може подаватися в медіа як ознака безнадійної корумпованості, так і спроб реально долати корупцію. Ми закликаємо до відповідальної подачі в медіа просторі інформації про боротьбу з корупцією. Про це потрібно говорити, але говорити конструктивно, з прицілом на саме довгострокову, поступову боротьбу. Говорити так, щоб українці не зневірювалися, а, навпаки, відчували піднесення і бажання далі працювати в цьому напрямку.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Ми хотіли би також почути Вашу думки щодо окремих бажаних сторін українського суспільства. Зараз я буду зачитувати пари тверджень, а Ви скажіть, з яким з тверджень Ви в більшій мірі згодні. РАНДОМІЗАЦІЯ ТВЕРДЖЕНЬ УСЕРЕДИНІ ПАР