Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У світі, де технології та аналітика відіграють все більшу роль, знання математики вважається критично важливим для особистого та професійного успіху. Але чи це дійсно так, чи знадобилося українцям вивчення математики після закінчення середньої школи?". Результати цього дослідження допомогають зрозуміти взаємозв'язки між освітою та повсякденним життям у сучасному українському суспільстві. Наше дослідження також дає певні матеріали для дискусії про ефективність освітньої системи України, про  формування освітньої політики та розвитку навчальних програм, зокрема з огляду на потреби сучасного ринку праці. Опитування також піднімає питання про роль математики у розвитку критичного мислення та аналітичних навичок, які є ключовими в багатьох сучасних професіях

Ми задавали респондентам два запитання: «Чи знадобилося Вам вивчення математики після закінчення середньої школи?»,  а також   «Як Ви вважаєте, кількість годин на вивчення математики у школі слід збільшити, зменшити чи залишити як є зараз?».

Результати відповіді на ці запитання наведені на графіку 1 та 2.

Графік 1. Чи знадобилося Вам вивчення математики після закінчення середньої школи? МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ. %

Відповіді показують, що математика була не потрібна лише 11%  респондентів, 89% зазначили, що в тій чи іншій мірі вона була потрібна.  Три головні випадки застосування математики - при взаємодії із банками, отриманні кредиту, сплаті послуг, тощо (71%), використання у повсякденному житті (70%) і вплив на мислення (68% респондентів вважають, що математика сприяла розвитку їх логічного мислення), різниця між цими трьома пунктами незначуща.  Два інших випадки застосування математики – допомога дітям у навчанні (61%) і для подальшого навчання у виші (55%).  І, нарешті, 48% опитаних безпосередньо використовують математику у своїй роботі.

Ті, що обрали не з запропонованого списку, а дали свою відповідь про використання математики (10%) не містили нічого принципово нового, а деяку деталізацію (для хобі, розрахунків по викройках, гри в покер, допомозі колегам у розрахунку зарплат і пенсій, на кухні тощо).

Стать, вік, регіон проживання практично не мають впливу на відповіді, тип проживання теж майже немає впливу (в селі математика потрібна 87%, в місті – 91%).  Суттєвий вплив має тільки освіта (серед тих, хто має освіту нижче середньої або середню, математику використовували 74%, серед тих, хто має середню спеціальну освіту (технікум тощо) – таких було 87%, а серед тих, хто має вищу освіту – 94%).

Відповіді на наше друге запитання містяться у графіку 2.

Графік 2. Як Ви вважаєте, кількість годин на вивчення  математики у школі слід збільшити, зменшити чи залишити як є зараз? %

Як бачимо, більшість (51%) за те, щоб залишити все як зараз, 25%  не знають, що сказати з цього приводу, а серед інших втричі більше тих, хто вважає, що треба збільшувати кількість годин на математику (19%) у порівнянні з 6% тих, хто вважає, що треба зменшувати.

Коментар В.Паніотто.

Для мене як математика за освітою результати опитування були приємними, але дуже несподіваними.  Я стільки разів чув як люди кажуть, що вони після школи «забули математику як страшний сон і вона їм ніколи не знадобилися» чи «навіщо мучати дитину цією математикою, коли вона хоче бути філологом або музикантом» і т.д. і т.п.   Я навіть з моїм колегою і другом В.Максименко написав книгу про те, навіщо соціологам потрібна математика, яка в свій час була популярна і швидко розійшлася попри наклад у 34 тис. примірників («Зачем социологу математика», Київ, 1988).  Ми взялися за цю книгу, бо відсутність достатнього рівня математичних знань і логічного мислення серед студентів заважали читати курси з аналізу соціологічних даних і моделювання соціальних процесів. Зараз необхідність вивчення математики буде викликати ще більший сумнів через популярність штучного інтелекту, який вже може писати програми для комп’ютерів краще багатьох програмістів. 

Між тим вивчення математики потрібно не стільки для ії безпосереднього застосування, скільки для розвитку мислення взагалі. Основа математики полягає в абстрактному мисленні та у вирішенні проблем, що вимагає строгого та послідовного мислення. Через розв'язання математичних задач, люди навчаються робити логічні висновки та застосовувати абстрактні концепції до конкретних ситуацій. Такий підхід сприяє розвитку критичного мислення, вміння аналізувати інформацію, структурувати та вирішувати складні проблеми.

Результати опитування потребують ще деякої перевірки (зокрема проведення методичних експериментів зі зміною  формулювання першого запитання), але в цілому вони показують, що українці адекватно оцінюють значущість  вивчення математики і готові до реформ, які б  підсилили математичну підготовку школярів.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

А14. Чи знадобилося Вам вивчення математики після закінчення середньої школи? МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ.

А15. Як Ви вважаєте, кількість годин на вивчення математики у школі слід збільшити, зменшити чи залишити як є зараз?