ESC or click to close
Пресс-релизы и отчеты
Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструктури України
Матеріали підготувала: Олена Богдан, olena.v.bogdan@gmail.com
Повна версія звіту за результатами опитування
З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки, що є складовою проекту «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах», який реалізувала ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за ініціативи Міністерства культури України. Проект реалізований у межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Опитування репрезентативне для населення України віком 18 років і старше, що не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). У Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною. На території Автономної Республіки Крим опитування не проводили. Загалом проведено 2026 інтерв’ю у 109 населених пунктах України. Для дорослого населення України (18 років і старше) статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:
Майже чверть (23%) дорослого населення України відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз упродовж останнього року. Водночас упродовж останнього року більшість дорослого населення України (60%) не читали жодних книжок (електронних або друкованих) і не відвідували ані бібліотеку, ані книгарню. 13% хоч і не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку. Відвідуваність бібліотек і книгарень має значні відмінності за віком, рівнем освіти та розміром населеного пункту: частіше їх відвідують люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах[1]. Таблиця 1. Упродовж останнього року чи відвідали Ви хоча б один раз бібліотеку або книгарню (книжковий магазин)?
Упродовж останнього року половина дорослого населення України (50%) не відвідали жодного культурного заходу. Подібно до читацьких практик, рівень відвідування культурних заходів має значні відмінності за віком, рівнем освіти та розміром населеного пункту: більшою мірою відвідували культурні заходи люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах. Таблиця 2. Упродовж останнього рокуякі з культурних заходів Ви відвідали?
* Серед «Інше» шестеро респондентів назвали різні типи спортивних заходів і рибалку, п'ятеро ‒ культурні заклади (музей, парк, цирк), двоє згадали про релігійні практики (прощі та поїздка до монастиря); були згадані також ранок у дитячому садку, зустріч із випускниками, дискотеки, бари. Лише 1% населення відвідують культурні заходи настільки часто, наскільки бажають. 79% зазначають, що за певних обставин відвідували б культурні заходи частіше. Перепонами для частішого відвідування називають насамперед брак грошей і вільного часу: 50% зазначають, що відвідували б культурні заходи частіше, якби мали більше грошей; 45% – якби мали більше вільного часу. Вага факторів грошей та часу приблизно однакова серед молодших категорій населення, проте ситуація змінюється з віком: літні люди зазначають про брак грошей удвічі частіше, ніж про брак вільного часу. 19% відвідували б культурні заходи частіше, якби вони були ближчі до місця проживання або роботи; у селах такий показник сягає 30%. Менш поширеним фактором є цікавість заходів: 5,5% населення зазначили, що відвідували б культурі заходи частіше, якби вони були більш цікавими, ніж зараз. Зовсім не цікавлять культурні заходи 9% населення.
Таблиця 3. Чи є обставини, за яких Ви відвідували б культурні заходи частіше? Будь ласка, оберіть стільки відповідей, скільки відповідають Вашій ситуації.
* У категорії "Інше" респондети зазначали здебільшого про стан здоров'я (власного або близьких людей) як перешкоду для частішого відвідування культурних заходів.
17% населення займаються певним видом творчо-мистецької діяльності (грають на музичному інструменті, пишуть вірші або прозу, співають у хорі або соло, займаються писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву, комп'ютерним дизайном тощо), причому 7% роблять це регулярно. П'ята частина населення (21%) хоча більше не задіяні до творчо-мистецької діяльності, але раніше такий досвід мали. 10% хоча й ніколи не займалися такою діяльністю, але хотіли б. Майже половина населення (49%) ніколи не займалися й не хотіли б займатися певною формою творчо-мистецької діяльності. На відміну від рівня відвідування книгарень, бібліотек і культурних заходів, який є значно вищим у великих містах, ніж селах, рівень залученості дорослого населення у творчо-мистецьку діяльність подібний у селах та містах України.
Таблиця 4. Скажіть, будь ласка, чи займаєтеся Ви інколи мистецтвом або художньою самодіяльністю – можливо, малюєте, граєте на музичному інструменті, пишете вірші або прозу, співаєте в хорі або самі, займаєтеся писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву або іншими народними ремеслами, комп’ютерним дизайном або будь-якою іншою творчо-мистецькою діяльністю?
Таблиця 5. Скажіть, будь ласка, чи займаєтеся Ви інколи мистецтвом або художньою самодіяльністю – можливо, малюєте, граєте на музичному інструменті, пишете вірші або прозу, співаєте в хорі або самі, займаєтеся писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву або іншими народними ремеслами, комп’ютерним дизайном або будь-якою іншою творчо-мистецькою діяльністю?
Таблиця 6. На Вашу думку, чи достатньо у дітейнаселеного пункту, де Ви проживаєте, можливостей для творчого та мистецького розвитку?
Навіть у найбільших містах (населення 500 тисяч і більше) менше половини дорослого населення (43%) сьогодні вважають, що в їхньому населеному пункті достатньо можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей. Мешканці сіл, селищ міського типу та невеликих міст критичніше оцінюють наявність можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей у їхніх населених пунктах, ніж мешканці великих міст. Позитивні оцінки мешканців великих міст майже в 5 разів перевищують позитивні оцінки мешканців сіл: зазначають, що можливостей достатньо, 43% мешканців міст з населенням 100 тисяч і більше, а в селах таку ж відповідь дають лише 9% респондентів.
Контактна особа для коментарів ЗМІ: Андрій Крупник, моб. (067) 483 53 80, andrew.kroupnik@gmail.com, керівник проекту «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах» Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» [1] Відмінності у результатах для людей різного рівня освіти та різних вікових категорій почасти (але не повністю) обумовлені тим, що люди з вищим рівнем освіти та молодших вікових категорій дещо більше зосереджені в містах. Згідно з даними опитування, 21% населення з вищим рівнем освіти проживає в селах, натомість для людей з нижчим рівнем освіти аналогічний показник становить 40%. Літні люди дещо більшою мірою зосереджені в селах, ніж молодь.
15.3.2019
|
Наши социальные медиа: